РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ.

Вступ

Початок підліткового віку пов'язується із початком формування найбільш високого рівня навчальної діяльності, саме це зумовлено актуальністю обраної теми для нашої курсової роботи. Для підлітка поступово розкривається зміст навчальної діяльності як діяльності по самоосвіті, спрямованої на задоволення пізнавальних потреб. Підлітковий вік дуже важливий для педагогічного впливу, саме тому вивчення його особливостей, обумовлене, перш за все необхідністю подальшої теоретичної та практичної розробки проблеми психологічних особливостей підлітків, для їх врахування у ефективній педагогічній та психологічній роботі з даною віковою категорією.

Відомо, що підлітковий період розглядається як такий, під час якого суперечності розвитку набирають особливої гостроти. Це зумовлено специфічними явищами, що свідчать про перехід від дитинства до дорослості, що супроводжується якісною перебудовою усіх сторін розвитку особистості. Саме у цей період відбувається усвідомлення дитиною своєї індивідуальності, змінюється її ставлення до навколишнього світу, до себе, до інших людей, відбувається перебудова потреб та мотивів, поведінки. Водночас змінюються вимоги суспільства до підлітка. У зв'язку з цим підлітку необхідно погоджувати свої потреби з очікуваннями оточуючих та вимогами соціальних норм.

Коли в психології мова йде про характеристики підліткового віку, то основному говоритися про моральний розвиток й моральну характеристику особистості. Дослідження в цій області досить значні. Психологічних досліджень про розвиток пізнавальних процесів, про розумовий розвиток у підлітковому віці ще недостатньо, що пояснюється тім, що зміни в моральній сфері є дійсно основним й вирішальним зрушенням у психічному розвитку підлітків, тому увага психологів приділялася саме цьому.

З переходом у підлітковий вік зв'язана істотна перебудова навчальної діяльності школяра. Початок підліткового віку пов'язується з початком формування найбільш високого рівня навчальної діяльності. Новий, більш високий рівень навчальної діяльності визначається ступенем її самостійності. Для підлітка поступово розкривається зміст навчальної діяльності як діяльності по самоосвіті, спрямованої на задоволення пізнавальних потреб.

У сучасних підлітків часто виникають труднощі у навчанні. Матеріали Д.Б. Ельконіна, Т.В. Драгунової і інших психологів показують, що на початку підліткового віку спостерігається велика розмаїтість у рівнях розвитку навчальної діяльності – від найбільш низького рівня, при якому відсутні елементарні вміння організувати самостійну роботу, через ряд проміжних форм, де, наприклад, самостійна робота спостерігається лише при виконанні домашніх завдань, до найбільш високого рівня, при якому самостійно освоюється і новий матеріал, й навіть нові області знань (астрономія, техніка, радіотехніка). Однак перспективним відносно розвитку є саме останній рівень.

Успішність у навчанні пов’язана з усвідомленням дитиною важливості отримання знань, а також належить і від зацікавленості шкільними навчальними предметами. Навчити учня навчатись,підтримати інтерес до знань – важливе завдання як і для педагогів, так і для батьків.

Об’єкт дослідження є психологічні особливості навчання дітей підліткового віку.

Предметом дослідження є якісні психолого - педагогічні зміни у структурі особистості підлітка, їх вплив на навчальну та пізнавальну діяльність.

Мета дослідження:теоретичне та практичне обґрунтування психологічних особливостей підліткового віку та умов формування пізнавального інтересу у підлітків в процесі навчання.

Задачі:

1. На підставі теоретико-методологічного аналізу літератури обґрунтувати підходи до дослідження психологічних особливостей навчання дітей підліткового віку.

2. Охарактеризувати індивідуальні психологічні особливості особистості, які проявляються у підлітковому віці.

3. Проаналізувати вплив психологічних особливостей підлітків на їх міжособистісне спілкування у процесі навчання.

4. Застосувати комплекс діагностичних методик, релевантних меті та завданням дослідження; створити психодіагностичний інструментарій, спрямований на вивчення психологічних особливостей підлітків, та вплив цих особливостей на процес навчання.

Наукова і практична значимість дослідження полягає у теоретичному дослідженні психологічних особливостей навчання підлітків, а також полягає у підборці, апробації та пропонуванні до впровадження різних методик. Результати можуть бути використані в подальших психологічних та педагогічних дослідженнях особистості, а також можуть бути використані як у роботі психолога, так і классного керівника.

Методи дослідження: для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань нами був використаний комплекс теоретичних та емпіричних методів, до якого увійшли: аналіз, систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми, констатуючий та формуючий психологічний експеримент, спостереження, бесіда, анкетування, психодіагностичні методики, методи активного соціально-психологічного навчання, а також методи статистичної обробки кількісних даних.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ.