Львів – 2013Герменевтична онтологія мови Ганса-Ґеорґа Ґадамера
Студента ІІІ курсу групи ФФФ – 31 Напрямку підготовки «Філософія» Спеціальності «Філософія» Заліщука М.В.
Керівник:______________________ ______________________________ Національна шкала________ Кількість балів:____Оцінка: ECTS___
Члени комісії ______________________________ ______________________________ ______________________________
Львів – 2013 Зміст Вступ. 3 Розділ 1. Загальні положення герменевтичної онтології мови Ганса-Ґеорґа Ґадамера. 7 Розділ 2. Універсальний аспект мовного середовища. 11 2.1. Проблема зв’язку мови та мислення Вільгельма фон Гумбольдта. 11 2.2. Критика Г.-Ґ. Ґадамером інструменталістської концепції розуміння мови. 14 2.3. Універсальна структура мови. 15 Розділ 3. Філософія мови Г.-Ґ. Ґадамера до і після виходу «Істини та методу». 18 3.1. Медіальний характер мови. 18 3.1.1. Універсально-медіальний аспект мови в екзистенціальній аналітиці Dasein Мартіна Гайдеґґера. 18 3.1.2. Зв'язок мови, розуміння та істини в феноменологічній герменевтиці Ганса-Ґеорґа Ґадамера. 19 3.1.3. Універсалізм філософії мови. 19 3.2. Трансформація герменевтичної онтології мови. 20 3.2.1. Перетворення ґадамерівської філософії мови після виходу «Істини і методу». 20 3.2.2. Обговорення Ґадамером проблеми мови з представниками інших напрямків сучасної філософії. 21 3.2.3. Визначення меж сфери мови Ґадамером. 21 3.2.4. Феноменологічні основи пізньої філософії мови Ґадамера. Проблема слухання, читання та літератури. 22 Висновок. 24 Список використаної літератури: 26
Вступ. Питання мови є однією із найважливіших тем і проблем сучасної філософії. Це викликано різноманітними причинами, проте, я вважаю, що в першу чергу – особливою роллю мови в межах самої філософської рефлексії. Тому увага до питання мови здається закономірною, так як перед тим як приступати до рефлексії будь-якої проблеми варто визначитись із засобами самої рефлексії. Основні філософські підходи до питання мови сформулювались вже до середини ХХ ст. Можна виділити дві основні традиції: англосаксонська, з аналітичним підходом, і континентальна, з феноменологічним та структуралістським підходами. В кожній із цих традицій були створені різноманітні концепції, які розглядали питання мови із різних сторін. Одним із відомих представників феноменологічної вітки був німецький філософ Ганс-Ґеорґ Ґадамер. Його творчість вплинула на велику частину філософської думки сучасності, зокрема і на питанні про мову. Г.-Ґ. Ґадамер був одним із перших мислителів тогочасності, який поставив проблему мови на центральне місце у своїй філософії. Враховуючи те, що його творчість мала значний вплив у розвитку філософської думки ХХ ст. Німеччини, а згодом і поза її межами, цей факт заслуговує детального розгляду та глибокого аналізу його філософії.
|
