Принципова схема

 

монтажна схема

 

 

«панель» (матеріальна ситуація)

Чим пояснюється послідовність кроків 1 – 2?

Задача формулюється у поняттях спеціальної теорії, рух здійснюється «від загального до часткового» в плані структури спеціальної теорії, одинична задача тим самим відіймається до рівню типової.

Можливо стверджувати, що рішення як продукт діяльності потенційно вміщується у сполученні знань, які вміщуються у спеціальній теорії рішення задач.

 

Підкреслимо деякі загальні характеристики діяльності рішання які справедливі для будь якої задачі:

а) Рішання здійснюється при наявності розгорнутої спеціальної теорії.

Реально використовує мий метод спроб і помилок до уваги не приймається.

Загальної теорії рішання задач, яка б була справедливою для усіх задач, які побудовані по лініях усіх спеціальних теорій, не має.

б) Умови задачі жорстко детерміновані зовні, надані суб’єкту, який здійснює діяльність рішання, як «об’єктивний факт» і формулюються у поняттях спеціальної теорії.

Якщо у результаті здійснення діяльності рішання умови задачі видозмінюються, рішення трактується помилковим.

в) Поряд із наявністю спеціальної теорії важливим засобом, який використовується у діяльності рішання задачі, є наявність типових схем рішання – фонду типових рішень:

· так необхідним змістом кроку, який означений на запису 1, є пошук аналогового рішення типізованої задачі.

г) Рішення, як продукт діяльності, потенційно вміщується у спеціальній теорії – порушення цього положення призводить до ломки теорії, перебудові її на вищому рівні, поза особисто діяльністю рішання задачі.

 

Зробимо спробу застосувати нотну систему запису до задачі реєстрації кроків діяльності проектування на прикладі елементарної проектної задачі.

Рівно, як і перед авторами нотного запису, перед нами виникає питання про критерії «елементарності».

Реально ми маємо у розпорядженні єдину можливість встановлення цього критерію:

· абстрагуючись від індивідуальних здібностей та вмінь суб’єкту, який здійснює діяльність, ми можемо визначити як елементарну задачу, яка вміщує одне питання, яке підлягає рішанню:

· два елементи і зв'язок між ними.

·

(У якості прикладу може бути розглянута проектна задача по створенню шильду (герба, щита) даної фірми для її фасаду.

Перш за все, нескладно показати, що вказана задача дійсно є проектною задачею, т.б. вона не може бути вирішена поза діяльністю проектування.

Насправді, усяка спроба вивести рішення цієї задачі наштовхується:

а) на відсутність спеціальної теорії по рішанню систем зорового сприйняття – окремі напрямки гештальтпсихології або інженерної психології опиняються нездатними за межами аналізу готових рішень;

б) на неможливість побудови експериментальної техніки, яка у процесі експерименту дозволила би відібрати «оптимальне» рішення. Останнє не можливо за практичними міркуваннями: необхідність вичленування множини окремих відношень:

· зоровий об’єм шильду, по відношенню до об’єкту поля фасаду,

· колористичний тоновий контраст,

· взаємодія форми шильду із іншими елементами конкретної зони сприйняття та інші.

- і зведення результатів експериментальних досліджень в єдину картину викликає необхідність у практично не виконуваній кількості можливих математичних сполучень компонентів (по елементарній задачі – порядку 1000 000). Це не можливо в силу об’єктивних обмежень. (якщо приріканні елементарної електротехнічної задачі – створення шкали пристрою високої відповідальності – очевидні жорсткі граничні параметри:

· мінімальна втома;

· максимальна швидкість зчитування;

· мінімум помило),

то у випадку із проектуванням шильду – нашої елементарної задачі – встановити подібні жорсткі параметри не уявляється можливим. Навпаки, тильд повинен привернути увагу, опинитися контрастним по відношенню до множини зорових вражень, які зберігаються у пам’яті, - і не в умовах лабораторії, а в усьому різноманітті натурної дії. Це не означає, що діяльність рішання подібної задачі здійснюється поза граничних умов, однак ці умови встановлюються суб’єктом, який здійснює діяльність, а не привносяться у рішання зовні у якості заданого «факту».)

 

Отак, ми дійсно маємо справу із «елементарною» проектною задачею.

Однак, а чи можемо ми скористатися схемою нотного запису діяльності рішання задачі, яка узята у чистому вигляді із схеми Лефевра – Дубовської?

 

Безумовно, ні.

 

По – перше, проектування, за нашим визначенням не може бути віднесене до часткової діяльності – ніякої спеціальної теорії, загальної для усього проектування, не існує і не може бути. Це, однак, не означає, що у розгортанні проектувальної діяльності не може використовуватися спеціальна теорія, у всякому випадку у нас немає підстав заперечувати подібну можливість.

 

Значить, над рівнем спеціальної теорії ми повинні встановити вищій за рівнем ієрархії рівень, який управляє:

– замісником відсутньої загальної теорії проектування виступає колективний, індивідуалізований у суб’єкті, який здійснює діяльність, досвід проектування, який ми визначаємо як - проектні знання.

 

По – друге, особливе значення для розгортання процесу проектування на конкретній задачі має висування (поки не можливо вказати, яким образом, із використанням яких засобів воно здійснюється) принципової ідеї (генеральної ідеї – в ідеюванні), яка не вміщується потенційно в умовах проектної задачі.

 

У зв’язку із цим між рівнем спеціальної теорії і рівнем принципової схеми (проект, конструкт) ми повинні встановити рівень генеральної ідеї, як окремий і специфічний.

 

Рівень монтажної схеми зберігається – назвемо його рівнем схеми – замісника, який заміщує реальну матеріально – просторову ситуацію на «панелі». Таким образом, ми отримуємо картину із шістьох ієрархованних за зв’язками управління рівнів нотного запису у зміненому, що стосовно до задачі дослідження проектувальної діяльності вигляді.

 

Спробуємо побудувати нотний запис рішання елементарної проектної задачі:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 (кроки розгортання діяльності)

А – рівень проектних знань

Б – рівень спеціальної теорії

В – рівень генеральної ідеї

Г– рівень проекту, конструкту

Д – рівень схеми – замісника

Е – рівень «панелі»

Ідеювання проекту- конструю- інженерія виробництво (предметні плани)