Порядок виконання роботи. 1. Записати вихідні дані: сталу приладу b = (2,40± 0,05) 10-6 м 2/с2, густину рідини r0 = (1,25±0,05) 103 кг/м31. Записати вихідні дані: сталу приладу b = (2,40± 0,05) 10-6 м 2/с2, густину рідини r 0 = (1,25±0,05) 103 кг/м3, густину кульки r = (2,25 ±0,05) 103 кг/м3, температуру рідини t °С. 2. Відтягнути фіксатор 7 і обернути термостат 1 на 180°. Фіксатор 7 відпустити. Скляна кулька у внутрішньому циліндрі почне опускатися. Під час проходження кулькою середньої мітки на циліндрі увімкнути секундомір. Тричі виміряти секундоміром час t проходження кулькою відстані l між двома мітками на скляній трубці за початкової температури t 1°С. 3. Увімкнути ЛАТР у мережу і подати напругу живлення (U = 80В) на нагрівник. У разі підвищення температури рідини у термостаті на 3–5°С живлення вимкнути і знову тричі виміряти час руху кульки на відстані l за цієї температури. 4. Виконати аналогічні досліди ще за трьох–п’яти різних температур. 5. Розрахувати середні значення t для кожної температури. Результати вимірювань та обчислень записати в таблицю:
6. За формулою (4) обчислити значення коефіцієнта в’язкості рідини для кожної температури. 7. Абсолютну похибку D h обчислити за формулою
8. Побудувати графіки залежностей h = f (t °С), ln h = f (1/ T). 9. Обчислити згідно з (7) енергію активації Е для трьох різних пар значень h і Т. Виконати усереднення і розрахувати D Е. 10. Записати кінцевий результат у вигляді Е = (` E ± D` E), Дж/кмоль, ЕE =...%.
Контрольні запитання 1. Від чого залежить сила внутрішнього тертя в рідинах і газах? 2. У чому полягає фізичний зміст коефіцієнта в’язкості рідин? 3. Запишіть і поясніть формулу Стокса. За яких умов її можна застосовувати? 4. На яких принципах ґрунтується метод визначення коефіцієнта в’язкості рідини за допомогою віскозиметра Хепплера? 5. Які сили діють на кульку під час її руху в рідині? 6. Від чого залежить коефіцієнт в’язкості рідини? 7. Що таке енергія активації молекули рідини?
|
.
