Наявність мюлерівської личинки в життєвому циклі турбелярій

Мета. Вивчення особливостей будови трематод та їх розмноження.

Матеріал та обладнання. Мікроскоп, тотальні препарати трематод, таблиці, лупа мікроскопи.

Об’єкт дослідження. Печінковий сисун – Fasciola hepatica (тотальні препарати).

Хід роботи. Під час вивчення препаратів переважно користуються лупою; деталі будови можна розглянути під мікроскопом.

Вивчення починають з будови присосків та травної системи. Ротовий присосок міститься на верхівці конічного виступу, черевний – біля основи цього виступу. За ротовим присоском розміщена глотка, яка переходить в дуже короткий стравохід. Він галузиться на 2 гілки кишки, що тягнуться назад поблизу середньої лінії тіла і дають велику кількість бічних відгалужень.

На тотальному препараті з усіх елементів видільної системи можна побачити лише світлу смужку в задній половині тіла – вивідний канал. Тому з будовою видільної системи знайомляться, вивчаючи спеціально забарвлений препарат.

Статеві органи, як і кишечник, дуже розгалужені, надзвичайно розвинені і займають весь простір позаду черевного присоска. Бокові поля тіла паразита, починаючи від основи конічного виступа, зайняті гронами жовточників, які утворюють суцільну кайму, найширшу в задній частині тіла, де сходяться жовточники правої та лівої половин. Приблизно на межі першої та другої третин тіла у вигляді тоненьких коричневих ниточок спостерігаються протоки жовточників. Вони тягнуться від жовточників впоперек тіла і утворюють на середній лінії невелику коричневу пляму –резервуар жовточників. Протоки жовточників ділять серединне поле на неоднакові за розмірами передню та задню частини. В передній частині розміщені жіночі статеві органи. Добре видно звивисту матку, заповнену яйцями, які слід розглянути під мікроскопом. Позаду матки, праворуч або ліворуч міститься галузистий яєчник. Від нього відходить яйцепровід, в який біля середньої лінії впадає протока жовточника і комплекс залоз, відомий під назвою тільце Мелісса (на препараті виглядає як кулястий утвір попереду резервуара жовточника і більший за нього).

В задній частині серединного поля лежать 2 розгалужених сім’яника, забарвлених в червоний колір (на тотальному препараті аналогічно забарвлені і гілки кишки, на яких лежать сім’яники). Для знаходження їх на тотальному препараті використовують мікроскоп, враховуючи, що сім’яники лежать ближче до черевної, а кишечник – до спинної частини тіла, відповідно, ці органи видно в різних оптичних розрізах. Протоки сім’яників видно слабо, але попереду черевного присоска можна побачити кінцевий відділ чоловічої статевої системи – копулятивний орган. Статевий орган розміщений в області роздвоєння кишечнику. Нервову систему на тотальному препараті не видно. Під малим збільшенням мікроскопу на краю тіла в області переднього конічного виступу на поверхні тегументу добре видно обернені назад шипи, які сприяють утриманню паразита в жовчних протоках печінки хазяїна.

Завдання. Виконати малюнки печінкового сисуна, використовуючи тотальний препарат та таблиці. Вказати деталі будови: травну систему, статеву систему, нервову систему.

Зовнішня морфологія стьожкових червив (цестод)

Мета. Вивчення особливостей зовнішньої морфології стьожкових червив. Особливості сегментації тіла стьожкових червив.

Матеріал та обладнання. Тотальний препарат Ціп’яка бичачого, проглотиди ціп’яків, таблиці, малюнки сколексів та стробіл стьожкових червив.

Об’єкт дослідження. Ціп’як бичачий – Taeniarhynchus saginatus, Карликового ціп’яка – Hymenolepis nana, Стьожака широкого – Diphyllobothrium latum.

Хід роботи. Уважно розглянути тотальний препарат ціп’яка бичачого. Довжина тіла ціп’яка бичачого досягає від 4 до 10 метрів. Воно складається із сколекса, шийки (найбільш вузької частини тіла) та членистої стробіли із 1000 та більше члеників. На препараті можна розглянути тільки кілька члеників. Колір паразита молочно-білий.

С к о л е к с. Найбільш вузька передня частина стробіли ледь потовщується – утворюється сколекс грушовидної форми, який в діаметрі досягає 1,5–2 мм. На сколексі розташовані чотири овальних або круглих присоска, майже завжди пігментованих. Боки присоска потовщені у вигляді валику, вони виступають над поверхнею сколексу, видні радіальні м’язові волокна.

В паренхімі сколекса розкидані пігментні чорні зерна. Вони концентруються здовж контуру апікального вдавлення. В паренхімі можна помітити вапняні тільця. Шийка незначно вужча за сколекс.

С т р о б і л а. Складається з прямокутних плескатих члеників (проглотидів). Форма члеників, їх розмір різні і залежать від місця розташування в стробілі. В передній частині стробіли членики більш короткі та широкі. Членики з гермафродитною статевою системою теж належать до цієї категорії. В задній частині стробіли членики стають квадратними (матка в них починає утворювати бокові гілки). Останні членики стробіли витягнуті в довжину. Членики, які готові відірватись від стробіли, сильно звужені.

Завдання. Виконати малюнок передньої частини тіла ціп’яка бичачого, користуючись тотальним препаратом, позначити складові частини сколекса, шийку, проглотиди. Виконати малюнки сколексів різних видів ціп’яків, користуючись таблицями.