Критерії оцінювання
Оцінка «відмінно» виставляється у тому випадку, коли студент дав правильну, повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу; правильно виконав завдання до цього уривку. При цьому студент має виявляти здібність до самостійного мислення. Оцінка «добре» ставиться студентові тоді, коли він дав правильну, але не досить повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу, правильно виконав завдання до цього уривку. Допускаються певні несуттєві неточності. Оцінка «задовільно» ставиться студентові тоді, коли він дав доволі поверхову відповідь на теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий фрагмент; частково виконав завдання до цього уривку. Оцінка «незадовільно» виставляється, коли студент зробив суттєві помилки у відповіді на теоретичне запитання; не впізнав, з якого твору йому було запропоновано фрагмент для аналізу і потрактування. ПІДСУМКИЙ КОНТРОЛЬ (ЕКЗАМЕН) Під час екзамену Ви демонструєте компетенції, набуті протягом семестру, виконуючи два завдання: 1. Даєте відповідь на історико-теоретичне запитання. 2. Вказуєте назву та автора твору, з якого взято уривок, та аналізуєте його за поданим планом (історико-культурний контекст, світоглядно-естетичний контекст, жанрова специфіка, поетикально-стильові особливості).
Під час іспиту Ви повинні продемонструвати знання художніх та теоретичних текстів, орієнтуватися в історичному процесі розвитку античної літератури, вміти аналізувати уривок з літературного тексту, оперувати відповідною літературознавчою термінологією. Зразки білетів до екзамену 1. Періодизація античної літератури. 2. Визначте автора та твір, з якого взято уривок; проаналізуйте його за наступним планом: А. Історико-культурний контекст. Б. Світоглядно-естетичний контекст. В. Жанрова специфіка. Г. Поетикально-стильові особливості.
Полюючи на о. Лесбосі, у гаю німф я побачив картину, гарнішої од якої мені не доводилось оглядати. На ній, оцій картині, було зображено любовну повість. Чудовий гай: багато в ньому дерев, квітів, вологи. Джерело щедро живить вологою і квіти, і дерева. Та над усе ця картина приваблювала очі мистецьким виконанням, а ще вражала доля закоханих. Про неї знали скрізь в околиці, і багато чужинців приходило сюди: одні помолитись німфам, інші оглянути картину, на якій було намальовано жінок, що родять дітей; інші ж у пелюшки їх сповивають; далі немовлята – між отарою овець, які їх годують; пастухи знаходять цих дітей, потім молода пара, обнявшись, присягається у вірності; зображено напад морських піратів і вторгнення ворогів. Бачив я ще й інші речі, також любовні, які викликали в мене подив і бажання з’явити їх у повісті.
Орієнтовні історико‑теоретичні запитання до МКР та екзамену
1. Періодизація античної літератури. 2. Естетична та світоглядна своєрідність античної літератури. 3. Поняття міфу та міфології. Загальні характеристики міфу та міфологічного мислення (на прикладі конкретних художніх текстів). 4. Періодизація античної міфології. 5. Поняття міфу та міфології. Класифікація давньогрецьких міфів за сюжетом та персонажами. 6. Поняття міфу та міфології. Класифікація давньогрецьких міфів за тематикою. 7. Поняття «епос». «Гомерівське питання». 8. Міф та історія в поемах Гомера. 9. Сюжет та композиція «Іліади» Гомера. 10. Сюжет та композиція «Одіссеї» Гомера. 11. Образ людини в епосі. 12. Особливості епічного стилю Гомера. 13. Композиція «Енеїди» Вергілія. Зв'язок «Енеїди» з поемами Гомера. 14. Поняття «лірика» і «меліка».Специфіка давньогрецької лірики. 15. Класифікація давньогрецької лірики. 16. Специфіка, жанри, представники давньогрецької хорової меліки. 17. Специфіка, жанри, представники давньогрецької сольної меліки. 18. Поняття «лірика» і «меліка». Любовна лірика Катулла. 19. «Золотий вік» римської літератури. Творчість Вергілія. 20. «Золотий вік» римської літератури. Поезія Горація. 21. «Золотий вік» римської літератури. Поезія Овідія. 22. Походження античної драми. Поняття «драма», «трагедія», «комедія», «драма сатирів». 23. Теорія трагедії (за Аристотелем). 24. Особливості творчості Есхіла, його внесок у розвиток трагедії (відповідь проілюструйте прикладами з художніх текстів). 25. Особливості творчості Софокла, його внесок у розвиток трагедії (відповідь проілюструйте прикладами з конкретних трагедій). 26. Особливості творчості Евріпіда, його внесок у розвиток трагедії (відповідь проілюструйте прикладами з конкретних трагедій). 27. Загальна характеристика давньоаттичної та новоаттичної комедій (відповідь проілюструйте прикладами з конкретних комедій). 28. Тематика, персонажі, фабула та засоби комічного в комедії Аристофана «Жаби». 29. Римська комедія. Особливості творчості Плавта (на матеріалі комедії «Близнюки» («Два Менехми»). 30. Передумови виникнення прози у стародавній Греції. Типологія давньогрецької прози. Жанр філософського діалогу (на матеріалі «Апології Сократа» Платона). 31. Філософські погляди Сенеки в «Моральних листах до Луцилія». Характеристика епістолярного жанру. 32. Виникнення жанру роману. Порівняльна характеристика епосу і роману (відповідь проілюструйте прикладами з художніх текстів). 33. Специфіка сюжету та хронотопу грецького роману (на матеріалі роману «Дафніс і Хлоя» Лонга). 34. Специфіка сюжету та хронотопу римського роману (на матеріалі роману «Метаморфози, або Золотий осел» Апулея).
Критерії оцінювання відповіді під час іспиту
Оцінка «відмінно» виставляється у тому випадку, коли студент дав правильну, повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу; правильно виконав завдання до цього уривку. При цьому студент має виявляти здібність до самостійного мислення. Оцінка «добре» ставиться студентові тоді, коли він дав правильну, але не досить повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу, правильно виконав завдання до цього уривку. Допускаються певні несуттєві неточності. Оцінка «задовільно» ставиться студентові тоді, коли він дав доволі поверхову відповідь на теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий фрагмент; частково виконав завдання до цього уривку. Оцінка «незадовільно» виставляється, коли студент зробив суттєві помилки у відповіді на теоретичне запитання; не впізнав, з якого твору йому було запропоновано фрагмент для аналізу і потрактування.
|
