РОБОТА ПАРАШУТНОЇ СИСТЕМИ

 

Конструкція основного парашута передбачає два способи введення його в дію при нормально працюючій стабілізуючій системі: парашутним приладом АД-3У-Д (ППК-У-Д) або ланкою ручного розкриття

При здійсненні стрибків із літаків транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України та вертольотів авіації Сухопутних Військ (ЛА) камера стабілізуючої системи своїм карабіном кріпиться безпосередньо за трос ПРП (примусового розкриття парашута) у літаку, при здійсненні стрибків з літака Ан-2, вертольота Мі-6 цей карабін кріпиться за сергу перехідної ланки-подовжувача довжиною 1 м. По команді „Приготовиться” парашутисти встають і стають обличчям до люка, або до двері літака. (Взятися за ручку правого клапана ранця попереду стоячого парашутиста, відтягнути з її допомогою правий клапан на себе й заправити під нього слабину ланки стабілізуючого парашута (Рис. 1), що утворилася після вставання парашутистів.)

Після відділення парашутиста від ЛА ланка стабілізуючої системи витягається на повну довжину, при цьому обривається контровочна нитка 8-10 спочатку між ранцем парашута і петлею на ст.системі-подвійна, а потім на затворі парашутного приладу АД-3У-Д, гнучка шпилька висмикується із затвора і парашутний прилад вводиться в дію.

Рветься контровочний шнур ШХБ-20, яким зав'язані кільця камери стабілізуючої системи й кільця пір'я стабілізатора, з камери стабілізуючої системи послідовно виходять стабілізатор, стропи й купол стабілізуючої системи, а камера стабілізуючої системи залишається в ЛА.

Купол стабілізуючої системи, потрапивши в повітряний потік (Рис. 2), наповнюється повітрям, його найшвидшому наповненню сприяють кишені на основі купола. Починається стабілізоване зниження парашутиста. Припинення стабілізації здійснюється після розкриття двоконусного замка. Його розкриття може проводитись двома способами: після спрацьовування парашутного приладу або висмикування парашутистом ланки ручного розкриття.

Після розкриття двоконусного замка, силові стрічки виходять через вікна ранця й звільняють кільця клапанів ранця. Стабілізуюча система витягає з розкритого ранця камеру з куполом основного парашута й віддаляє її разом з вільними кінцями підвісної системи від парашутиста. При цьому зі стільник камери послідовно виходять стропи, які при натягу розчековують гумові стільники фартуха камери, витягаються пучки строп і далі звільняється нижня кромка купола основного парашута. Стабілізуюча система зтягує камеру з купола основного парашута.

Під дією потоку повітря купол основного парашута розкривається й різко сповільнює швидкість зниження. Стабілізуюча система зі своєю ланкою й камерою основного парашута залишаються на вершині розкритого купола основного парашута, не заважаючи його нормальній роботі.

Керування парашутною системою здійснюється стропами керування, при цьому горизонтальне переміщення вперед та назад виконується за допомогою перетягання вільних кінців.

У випадку приземлення в сильний вітер парашутист від'єднує праву ланку підвіски (з метою гасіння купола) шляхом висмикування расчековочного пристрою (для ДПС та Д-6 серії 4).

Рис. 1 Підготовка до стрибка	Рис. 2 Робота системи парашутної десантної ДПС
1-камера стабілізуючої системи; 2-парашут стабілізуючий; 3-камера основного парашута; 4-парашут основної; 5-ранець

1.2.2. Матеріальна частина парашута запасного З-5

та парашутного приладу АД-3У-Д (ППК-У)

 

Парашут запасний 3-5 (Рис. 3) призначений для порятунку парашутиста у ви-падку відмови або ненормальної роботи основного парашута, а також для навчальних тренувань, з метою навчання користування ним.

1. Запасний парашут 3-5 забезпечує при загальній вазі парашутиста з парашутами 140 кг надійність дії та наступні тактико-технічні дані:

а). надійну роботу на висоті до 1000 м при введенні його в дію на швидкості горизонтально, що летить літака, 350 км/год по приладу, із затримкою в розкритті ранця від 3 більше секунд, при цьому максимальні перевантаження, що виникають у момент наповнення куполи парашута, не перевищують 16 q;

б). надійну роботу у випадку ненормальної роботи основного спортивно-тренувального парашута типу Д-1-5У, УТ-15, ПО-16 при введенні його після повного від'єднання основного купола;

в). надійну роботу у випадку ненормальної роботи всіх типів парашутів, а саме при:

- не сході чохла з основного купола парашута;

- защемленні нижньої кромки або перехлестывание основного купола парашута стропами;

- не від'єднання наповненого працюючого стабілізуючого парашута типу «Лісник», ПСН^-71, ПСН-74 і Д-6 серії 4 (при видаленні нижньої кромки від ранця основного парашута на 2,5 м);

г). відсутність складання купола парашута при спільній роботі з повністю наповненими куполами парашутів Д-1-5У, Д-6 серії 4, Д-5 серії 2;

д). мінімальну безпечну висоту застосування, на швидкості польоту літаку не менш 120 км/год при негайному веденні парашута в дію - 100 м. При цьому час зниження на повністю наповненому куполі парашута не < 4 сек;

е). вертикальну швидкість зниження, заміряну на ділянці 30 - 35 м від землі, при польотній масі парашутиста з парашутами 120 кг не більше 7,5 м/с і при польотній масі 140 кг - не більше 8,5 м/с;

ж). введення парашута в дію правою або лівою рукою;

з). зусилля, необхідне для висмикування витяжного кільця, не більше 16 кг;

и). швидкий і зручний монтаж до підвісних систем зі швидко рознімними скобами кріплення запасного парашута й демонтаж;

к). можливість розміщення на парашутисті-десантнику табельного спорядження й озброєння, а також кисневого приладу КП-43;

л). одинадцяти кратне застосування: при

- введенні в дію на швидкості польоту літака до 225 км/год по приладу, як при негайному введенні парашута в дію, так і з будь-якою затримкою розкриття ранця;

- частковій відмові основного парашута;

- не від’єднанні наповненого працюючого стабілізуючого парашута типу «Лісник», Т-4 серії 2, ПСН-71, ПСН-74, ПТЛ-72 і Д-5 (при видаленні його нижньої кромки від ранця основного парашута на 2,5 м);

м). однократне застосування при введенні в дію на висоті до 1000 м послу покидання літака на швидкості до 350 км/год по приладу із затримкою розкриття ранця від трьох і більше секунд;

н). необмежена кількість застосувань після розкриття купола основного парашута.

2. Маса парашута без переносної сумки не більше 5,2 кг.

3. Габарит покладеного парашута: довжина - 405 + 10 мм; ширина - 230 + 10 мм; висота - 180 + 10 мм

 

Рис. 3

СКЛАД і БУДОВА ПЗ З-5   До комплекту парашута З-5 (Рис. 4) входять наступні основні частини:   1. Купол 50 кв. м 2. Проміжна підвісна система 3. Ранець 4. Витяжне кільце із двома шпильками 5. Переносна сумка   До кожного парашута додається паспорт

Рис. 4

Парашутний прилад АД-3У-Д (Рис. 5) призначений для введення в дію пристрою розкриття парашутної системи через 1-3 сек після висмикування із приладу гнучкої шпильки

1. Прилад нормально працює в інтервалі температур зовнішнього середовища + 60^о С;

2. Діапазон часу спрацьовування приладу 3 сек.;

3. Зусилля силових пружин у зведеному стані не менш 28 кгс;

4. Вставлена в прилад до кінця гнучка шпилька при зворотно-поступальному переміщенні в межах 5 мм і відгині вушка шпильки в різні сторони на 90^о не повинна допускати спрацьовування механізму ні на один зуб анкерного колеса;

5. Робочий хід витяжного троса 70 + 3 мм;

6. Прилад у зведеному стані витримує ударне навантаження до 12 q у кількості 10000 ударів із частотою від 40 до 80 ударів у хвилину;

7. Прилад у зведеному стані віброустойчив і вібропрочен у діапазоні частот 10 - 300 Гц із прискоренням до 5 q й амплітуді коливання не більше 1 мм. При випробуванні не повинен бути вільного спрацьовування.

8. Прилад працює при відносній вологості навколишнього середовища до 98%;

9. Маса приладу - не більше 800 г.

10. Прилади, упаковані в індивідуальну тару, зберігати в опалювальних, добре вентильованих складських приміщеннях, де температура повітря повинна бути не нижче +10°С и не вище +30° С. Відносна вологість повітря допускається 40-70%.

11. Призначений технічний ресурс приладу - 1000 спрацьовувань.

 

Рис. 5 Загальний вид приладу

Парашутний прилад АД-ЗУ-Д:1-парашутний прилад; 2-гнучка шпилька; 3-фал