Завдання 5. Поясніть, чому доля людини, як вважають, на 90 % залежить від її характеру? Які вам відомі класифікації характеру?Характер як індивідуальні сполучення стійких психічних особливостей, рис, здебільшого визначає поведінку людини у різних ситуаціях та обставинах. Таке розуміння характеру робить зрозумілим висловлення, що «доля людини – це на 90 % її характер». З тлумачення характеру випливає наявність в кожної людини деяких головних, виражених та слабковиражених рис. Риси характеру визначають за особливостями поведінки людини, причому саме на цих підставах проводяться різні класифікації (типології) характерів. Найпоширеніша класифікація пов’язана з поділом людей на «безхарактерних» та «рішучих». Людина з сильним характером проявляє настійливість і волю при розв’язанні своїх проблем, вона самостійна, незалежна, завзята. Така людина зовсім не завжди правильно розуміє завдання, що стоять перед нею, адже сильний характер не обов’язково прямо пов’язаний з розвиненими інтелектуальними здібностями, хоча і сприяє їхньому розвиткові. З іншого боку, «безхарактерна» людина може бути інтелектуально та творчо обдарованою, однак не здатна до реалізації цих задатків в умовах труднощів реального життя. Її життєве кредо «плисти за течією», девіз «нехай буде як буде!», такі люди залежать від обставин, але не створюють їх. А втім, повертаючись до тези про те, що характер на 90 % визначає долю людини, слід сказати, що решта 10 % не залежать від сили чи слабкості характеру. Ці 10 % вважають елементами випадковості, знаками, які слід розглянути за допомогою інтелекту та інтуїції. Випадковість – знак, який доля дає людині, але цей знак може побачити не кожна людина! Не кожній людині дано не упустити свій шанс, який може бути реалізований тільки людиною з певним типом характеру. Отже, одні люди віддають перевагу діяльності, пов’язаній з постійним доланням труднощів, інші – роботі в умовах, які не потребують постійного долання перешкод і розв’язання складних проблем. Люди з одним типом характеру дуже чутливі до власних успіхів та успіхів оточуючих, інший тип характеру цінує спокій та відсутність необхідності вирішувати. Зовнішньо різні типи характерів проявляються через манеру поведінки, через способи реагування на вчинки інших людей. Так, людина може бути грубою чи делікатною, уважною чи безцеремонною, ввічливою або байдужою до оточуючих. Існують різні класифікації характерів. Наприклад, класифікації, основані на оцінці стилю спілкування з іншими людьми, на ставленні людини до трудової діяльності. Одна з таких класифікацій, яку розробив німецький психолог Карл Леонгард, включає 12 типів характеру. Його класифікація основана на концепції «акцентуйованої особистості», відповідно до якої різні типи характерів проявляються шляхом «загострення», акцентування певних, головних для даного типу особливостей характеру. (Кроль В. М. Психология и педагогика: Учеб. пособие для техн. вузов. – М.: Высш. шк., 2001. – С. 118–120). Акцентуація – це індивідуальні риси, які мають тенденцію до переходу в патологічний стан. Але навіть за широкого підходу до того, які якості можна назвати нормальними, все ж таки існує чимало людей (близько 50 %), яких можна уналежнити до акцентуйованих особистостей. Характеристика типів акцентуації (за К. Леонгардом). 1) Гіпертимний тип– надмірно контактний, балакучий, з виразними мімікою і жестами. Енергійний, ініціативний, оптимістичний. Його легко вразити, роздратувати, він кепсько зносить умови жорстокої дисципліни, вимушеної самотності, інколи не завершує почату справу, не може зосередитися на чомусь одному. Любить старшувати над товариством, вирізняється підвищеним тонусом, веселощами, винахідливістю й дотепними витівками. У трудовій діяльності його визначальні риси – винахідливість і багатство ідей. 2) Застряглий тип – роздратований, з підсвідомо завищеним честолюбством, стійкий до негативних чинників, хворобливо образливий. За несприятливих умов може стати нетерплячим, незговірливим, за сприятливих – невтомним працівником. 3) Емотивний тип – легко піддається впливу інших, постійно шукає нових вражень, легко спілкується з іншими, не витримує самотності, не схильний до лідерства, вкрай байдужий до свого майбутнього – живе виключно сьогоденням. Таких людей вважають м’якосердими. Вони жалісливіші від інших, більше розчулюються, відчувають особливу радість від спілкування з природою. Інколи їх характеризують як задушевних. Почуття в них відображає міміка. Особливо характерна для них плаксивість: вони плачуть, розповідаючи про сумну кінострічку, повість тощо. 4) Педантичний тип – крайній, нічим не виправданий формаліст при вирішенні справи, в дотриманні «букви», хоча це й шкодить справі; любить міркувати: «коли б чого не трапилося». 5) Тривожний тип – в усьому чекає на небезпеку, виявляє підвищену боязливість, соромливість, розгубленість, здатний сховатися від небезпечного, поступитися навіть слабшому, втекти від нього, якщо він чимось погрожує. 6) Демонстративний тип – амбіціозний, йому властиве хизування, зухвалість; де потрібно погодитися, він заперечує очевидне: «це неможливо», «я цього не розумію». За звичайних умов такі особистості здатні погоджуватися, досягати значних творчих успіхів. 7) Дистимічний тип – схильний до песимізму, небагатослівний, з низьким рівнем контактності. Веде відлюдний спосіб життя, рідко конфліктує з іншими людьми. Серйозний, сумлінний. Відданий у дружбі, одначе занадто пасивний і млявий. Міміка маловиразна. Таких людей легко розпізнати через сором’язливість та безрадісний погляд. 8) Циклотимічнийтип –під час душевного піднесення поводяться за гіпертимним типом, під час спаду – за дистимічним. Радісні події викликають не лише радісні емоції, а й супроводжуються загальною картиною гіперемії – жадобою діяльності, підвищеною балакучістю, «фонтаном» ідей. 9) Збудливийтип– імпульсивний, підвищено конфліктний, нетерпимий до інших, недостатньо керований з боку інших людей. Інколи може проявляти жорстокість, піддаватися потягам. У міміці, жестах, словах часто роздратований, відкрито заявляє про свої вимоги. З дріб’язкових причин нерідко свариться зі співробітниками, охоче міняє місце роботи. Може виконувати важку фізичну працю, має тут вищі від інших показники. 10) Екзальтований тип– надмірно захоплюється, вихваляє те, що не варто уваги, легко збуджується в радощах або сумує аж до розпачу, його реакції на вчинки свої або інших людей загострено емоційні, афективні. 11) Інтровертований тип– замкнений, свої думки та переживання спрямовує на самого себе, свій внутрішній світ, уникає контактів з іншими, не пристосований до обставин. 12) Екстравертованийтип– прагне спілкування, контактів з іншими, багато говорить про себе, хвалькуватий, зосереджується переважно на зовнішніх явищах, а не на собі, схильний погоджуватися з усім, що йому пропонують (Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. – К.: „ЕксОб”, 2001. – С. 64–67).
|
