У журналах та газетах

Журнальні статті (є найчисельнішим компонентом списку використаних джерел) описують за наступною схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, (//), назва журналу (.–), рік видання, (.–), номер журналу (або том і номер), (.–), сторінки, на яких надрукована стаття.

Приклад бібліографічного опису журнальної статті:

1) Поліщук В.А. Сфери діяльності та функції соціального працівника // Соціальна робота в Україні. ─ К.: Науковий світ, 2001. ─ С.201─215.

2) Семигіна Т.В. Сучасні підходи до розуміння громади та роботи в ній // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. ─ К., 2003. ─ №4. ─ С.88─96.

 

Газетні статті (є нечисельним компонентом списку використаних джерел) прийнято описувати за такою схемою: автор, назва статті, (//), назва газети, (.–), рік видання, (,), число і місяць, (.–), сторінки, на яких надрукована стаття (якщо газета має понад 16 сторінок). Наприклад: Соколовська Л. Росія виведе ЧФ із Севастополя // За вільну Україну. – 2004, 26 жовтня.

 

 

VII. КЕРІВНИЦТВО СТУДЕНТСЬКОЮ НАУКОВОЮ РОБОТОЮ

Керівництво студентською науковою роботою здійснюється з метою надання студентові необхідної допомоги у процесі її написання, а також здійснення контролю за дотриманням вимог, які висуваються до наукової роботи у вищих навчальних закладах. Науковий керівник студентської роботи призначається завідувачем кафедри і затверджується наказом директора Інституту (декана факультету). Він керує підготовкою наукової роботи, формує разом із студентом план і завдання, список необхідної літератури, надає допомогу в розробці календарного графіку виконання досліджень на весь час написання роботи.

До основних належать такі форми керівництва:

– попередні консультації;

– погодження плану наукової роботи;

– поточні консультації;

– погодження бази і методик проведення експерименту;

– перевірка наукової роботи;

– написання відгуку на роботу;

– консультація з питань захисту студентської наукової роботи.

Науковий керівник несе відповідальність за стан виконання та оформлення студентських наукових робіт.

Попередні консультації

Попередні консультації, зокрема, включають:

– загальну консультацію щодо основних вимог до магі­стерської роботи на відповідній кафедрі інституту (форма ви­конання, обсяг, терміни написання, особливості змісту окре­мих розділів тощо);

– поради щодо бібліографії (необхідний обсяг нормативного матеріалу, основні монографічні роботи, теми, останні пуб­лікації в періодиці, зарубіжні джерела, методика складання списку літератури тощо);

– рекомендації щодо використанняс магістерській роботі мате­ріалів практики (насамперед неопублікованих) та інших мате­ріалів ілюстративного характеру.

У результаті попередніх консультацій студент має одержати чіткі та конкретні орієнтири щодо того, що таке курсова (дипломна, магістерська) робота і що він має зробити на початковому етапі її написання.

Погодження плану наукової роботи і визначення

індивідуального завдання

Як правило, ця форма керівництва магістерською роботою пе­редбачає:

– рекомендації студенту щодо опрацювання джерел, необхідних для складання плану магістерської роботи;

– ознайомлення з запропонованим студентом планом наукової роботи;

– оцінка змісту запропонованого плану;

– у разі потреби — формулювання конкретних зауважень і пропозицій щодо плану та їх обговорення із студентом.

У результаті на цьому етапі повинен бути вироблений і узгодже­ний основний варіант (іноді на основі кількох варіантів) плану наукової роботи. Згідно з планом роботи керівник окреслює студентові індивідуальні завдан­ня.

Поточні консультації

Поточні консультації можуть проводитися з окремих питань:

– узагальнення результатів експерименту та опрацювання матеріалів дослідження;

– уточнення позиції студента щодо висвітлення спірних питань;

– використання отриманих статистичних даних, досвіду практичної роботи центрів соціальної допомоги та соціальних служб для молоді тощо;

– формулювання пропозицій щодо вдосконалення соціальної роботи з конкретного напряму дослідження, розробки, рекомендації практичного характеру та ін.

У результаті поточних консультацій студент має отримати від керівника конкретну допомогу у вирішенні питань, які з’являються у нього в процесі створення першого варіанту наукової роботи.

Перевірка студентської наукової роботи

За домовленістю між керівником і студентом перевірка наукової роботи може відбуватися поетапно (перевірка окремих розділів параграфів), що проводиться у процесі її написання, або перевірка першого варіанту загалом.

Після перевірки керівник дає загальну оцінку напрацьованого матеріалу:

– якою мірою поданий матеріал відповідає вимогам до курсової (дипломної, магістерської) роботи;

– робить зауваження, які студент обов’язково має врахувати при доопрацюванні (студент може відстоювати свою позицію аргументуючи її).

Якщо студент відмовляється враховувати вмотивовані зауваження чи рекомендації керівника наукової роботи, останній попереджає студента про те, які наслідки на його думку, це матиме: негативний відгук, негативна рецензія, зниження оцінки за наукову роботу під час її захисту тощо.

Остаточне рішення про допуск роботи до захисту на ДЕК приймається після попереднього захисту на засіданні кафедри та участі студента у науковій конференції.

 

Написання відгуку на дипломну (магістерську) роботу

Після подання студентом остаточного варіанту дипломної (магістерської) ро­боти керівник пише офіційний відгук на роботу. Зміст відгуку зале­жить від конкретних висновків, які керівник зробив після перевірки остаточного варіанта магістерської роботи.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, повністю відповідає вимогам, які ставляться до дипломної (магістерської) роботи, він у загальній формі відзначає це у відгуку і робить висновок щодо можливості допущення роботи до захисту.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, в основному відпові­дає вимогам до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Вод­ночас керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанту роботи, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. Наприкінці відгуку керівник робить висновок щодо мож­ливості допущення поданого варіанта магістерської роботи до захи­сту в ДЕК.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, загалом не відпові­дає вимогам до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Вод­ночас керівник зобов'язаний навести найістотніші недоліки подано­го варіанта, а також вказати, які його зауваження не були враховані студентом. Наприкінці відгуку керівник робить висновок щодо не­можливості допуску поданого варіанту магістерської роботи до захисту.

Наявність відгуку на дипломну роботу є необхідним для прий­няття рішення завідувачем кафедри про її допущення чи недопущен­ня до захисту в ДЕК.

viiі. ЗАХИСТ курсової РОБОТИ

Курсову роботу студент захищає у присутності інших студентів (може бути вся академічна група або проблемна наукова група) та 2-3 члени комісії. Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати 8–10 хвилин.

У доповіді необхідно:

– назвати тему курсової роботи, підкреслити її актуальність та значущість;

– сформулювати основну мету і завдання дослідження;

– стисло розкрити зміст структури роботи;

– доповісти про результати роботи, зроблені висновки і внесені пропозиції.

Після доповіді студент відповідає на запитання викладачів та студентів. Під час захисту оцінюються: якість виконаної студентом наукової ро­боти, рівень знань і набутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналізувати практичну діяльність організацій, логічно і аргументо­вано викладати думки, відповідати на запитання, обґрунтовувати власну точку зору.

Результати захисту курсової роботи оцінюються за чотирибаль­ною системою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”), проставляються в заліковій відомості навчальної групи та залі­ковій книжці студента. У разі незадовільної оцінки курсову роботу необхідно доопрацювати або виконати нову за іншою темою.

 

IX. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

Дипломну (магістерську) роботу разом з демонстраційним матеріалом, відзивом наукового керівника і зовнішньою рецензією подають на кафедру за графіком її виконання. Після ознайомлення із змістом і оформленням роботи кафедра організовує попередній захист роботи, вирішує питання про допуск до захисту перед Державною атестаційною комісією і направлення на зовнішню рецензію.

До захисту бакалаврських, дипломних або магістерських робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану та освітньо-професійної програми за спеціальністю 040200 „Соціальна робота”.

Для захисту випускної кваліфікаційної роботи у ДЕК подають:

– виконану випускну кваліфікаційну роботу бакалавра;

– письмовий відгук наукового керівника;

– письмові внутрішню і зовнішню рецензії на роботу.

Робота подається у двох друкованих примірниках у твердих палітурках з підписом студента, наукового керівника. Додається також дискета з комп’ютерним варіантом роботи у форматі Word 98, Word 2000 або Word XP.

Перелік установ і організацій, які можуть давати рецензію на магістерську роботу визначає Вчена рада інституту. До ДЕК можуть подаватися й інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність виконаної магістерської робjтb: друковані статті за темою роботи; документи, що вказують на практичне застосування роботи; макети, зразки матеріалів тощо.

Дипломна (магістерська) робота до захисту не допускається, якщо:

– робота не відповідає вимогам означених методичних рекомендацій;

– робота написана на тему, яка своєчасно не була затвердженою;

– робота виконана несамостійно;

– структура роботи не відповідає методичним вимогам;

– зміст роботи не розкриває її теми;

– робота недбало оформлена;

– відсутній відзив наукового керівника;

– відсутні внутрішня і зовнішня рецензія.

Захист бакалаврських, дипломних або магістерських робіт, як і складання державних іспитів проводиться на відкритому засіданні ДЕК при обов'язковій присутності Голови комісії або його заступника.