Література. 1. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л

1. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. — К.: Наук. думка, 1989. — 200 с.

2. Демків О. Б. Соціологія права і девіантної поведінки: Навчальний посібник. – Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 124 с.

3. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. Учебное пособие для вузов. - М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт-М», 2001. - 160 с.

4. Кодекс професійної етики соціолога [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.sau.kiev.ua/codex.html.

5. Нехорошева, И. В. Диагностика предрасположенности молодежи к девіантному поведению / И. В. Нехорошева, В. Н. Зубов // Вопросы психологии. - 2009. - N 5. - C. 28 - 39.

6. Овчарова Р. В. Технологии профессиональной деятельности практичного психолога образования: [учеб. пособ. для студ. спец. вузов]. / Р. В. Овчарова. – М.: ТЦ Сфера: ООО «Юрайт-М», 2001. – 442 с.

7. Рущенко І.П. Соціологія злочинності: Монографія. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2001. – 370 с.

8. Слободиська О.А., Цимбал О.О., Собчук С.І. Етичні норми в соціологічних дослідженнях // Материалы VI Международной научно-практической конференции «Спецпроект: анализ научных исследований» (30-31 мая 2011г.) [ Електронний ресурс ] – Режим доступу: http://www.confcontact.com/20110531/so_slobod.htm.

Тема 6. Злочинність як вид девіантної поведінки.

Злочинність як соціальне відхилення.

Злочинність є найбільш небезпечною формою відхилення від соціальних норм. Під злочином прийнято розуміти передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність).

Виникнення злочинності було пов'язане з розпадом первісного суспільства та створенням держави. Це явище зумовлювалося розпадом суспільства на класи, появою приватної власності та виникненням пов'язаних із цим соціально-економічних суперечностей.

У соціології девіантної поведінки під злочинністю розуміється поширене статистично стійке соціальне явище, різновид (одна з форм) девіантної поведінки, що досягає ступені суспільної небезпеки, обумовленої кримінальним законом.

Розгляд злочинності як різновиду девіантної поведінки дозволяє вивчати загальні причини, генезис, закономірності всіх його форм, взаємозв`язків між злочинністю та іншими проявами девіантної поведінки, а також знаходити спільні заходи соціального контролю. Для характеристики злочинної поведінки застосовується також термін «делінквентна поведінка» (лат. delinquens - злочинець, бунтівник).

Злочинність як соціальне явище в якісному і кількісному відношенні характеризується трьома основними показниками: рівнем, структурою і динамікою.

Специфіка злочинності як соціального явища виявляється в наступному:

1) злочинність утворюється з конкретних зовнішніх актів поведінки (тобто, злочинів), які скоюються адекватними особами, які досягли певного віку. Ці дії, як правило, спрямовані не на самого діючого суб'єкта, а зовні, на інші фізичні та соціальні об'єкти. Цим злочинність відрізняється від алкоголізму, наркоманії, коли страждає сам суб'єкт;

2) діяння злочинця заподіюють об'єкту посягання - домінуючим суспільним відносинам - суттєва шкода. Тому специфіка злочину проявляється і в особливій формі відповідальності за нього - кримінальному покаранні. Кримінальну відповідальність і покарання встановлює тільки суд. Покарання як метод соціального контролю є засобом соціального захисту від суспільно небезпечних діянь і їх попередження. Зміст покарання залежить від того, в рамках якої соціальної системи воно практикується, які політичні, моральні погляди домінують в суспільстві, яка його ідеологія і культура. Кримінальний закон встановлює норми поведінки,стандарти більш ясно, більш специфічним чином і детальніше, ніж норми в тій чи іншій галузі соціального контролю;

3) особливістю злочинності є також наявність певного контингенту осіб, тобто злочинців, частину яких становлять професіонали і рецидивісти. Стихійна, а тим більш організована злочинність настільки небезпечна для суспільства, що вимагає створення спеціальних органів для боротьби з нею - системи кримінальної юстиції.