ВЛАСТИВОСТІ Й ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИЛАДІВ

Електромагнітні прилади по своїй конструкції найбільш прості, дешеві й надійні в експлуатації. Внаслідок цього вони одержали широке поширення на електростанціях, розподільних підстанціях й у схемах релейного захисту. Розподільні щити силових установок змінного струму монтуються, як правило, електромагнітними приладами. Точність. По точності вимірів електромагнітні прилади уступають приладам магнітоелектричної системи. Величина погрішності технічних електромагнітних приладів не перевищує ±1,5-2,5%. У спеціальних конструкціях цих приладів погрішність зменшена: до +0,3% в амперметрів і до +0,5% у вольтметрів. Підвищення точності забезпечило можливість застосування електромагнітних приладів і для лабораторних вимірів.

На точність показання електромагнітних приладів впливають: гістерезис матеріалу сердечника, що вносить похибку, яка характеризує неоднаковими показаннями приладу при зростанні й зменшенні вимірюваного постійного струму, а також вихрові струми, що виникають у розташованих близько від котушки металевих частинах приладу, що створюють магнітні поля, що розмагнічують сердечник, що викликає додаткову погрішність при вимірі змінного струму.

Для зменшення погрішності від гістерезису в приладах класів 1,0 й 0,5 для виготовлення сердечника застосовують спеціальний сплав пермаллой, що володіє дуже малою коерцитивною силою.

Для зменшення погрішності від вихрових струмів металеві частини по можливості видаляють від котушки й збільшують опір ланцюгів для струмів Фуко. Каркас котушки для цієї мети виконується так, щоб він не представляв замкнутого контуру.

Зовнішні магнітні поля, взаємодіючі з полем котушки, спотворюють результати виміру. При монтажі приладів на розподільних щитах шини й прилади необхідно розташовувати так, щоб поле, створюване струмами, що проходять по шинах, не було перпендикулярно полю котушки приладу, тому що в останньому випадку погрішність від впливу зовнішнього поля буде найбільшою.

Вплив зовнішніх магнітних полів значно послабляється залізним кожухом приладу, що виконує роль магнітного екрана.

Зміни температури навколишнього середовища майже не викликають похибок в електромагнітних приладів. Зміна частоти мережі впливає на точність показання електромагнітних вольтметрів при вимірі в ланцюгах змінного струму внаслідок коливань індуктивного опору вольтметра.

Власне споживання енергії в електромагнітних приладів невелике: в амперметрів воно становить порядку 2 -~6 Вт. а у вольтметрів — 2 – 5Вт..

Шкали електромагнітних приладів нерівномірні. У звичайних технічних приладах чутливість на початку шкали найменша, у середині шкали вона підвищується й до кінця знову падає. Це явище пояснюється винятково формою й розташуванням сердечника вимірювального механізму. Новітні прилади підвищеного класу мають значну частину шкали, практично рівномірну.

У технічних приладах порівняльна рівномірність шкали починається з 20-25% номінальної межі виміру приладу, тому робочою частиною шкали вважається область показань, що лежить у межах від 25 до 100% номінального значення.

Перевантажувальна здатність електромагнітних приладів дуже висока, що є одним з найцінніших їхніх властивостей і перевершує всі інші системи. Відсутність необхідності підведення струму до рухливої системи вимірювального механізму дозволяє значно підвищити механічну й термічну міцність, внаслідок чого прилади витримують короткочасне перевантаження (удар струмом), що перевищує номінальний струм в 100 разів.

Переваги приладів: простота й надійність конструкції; відносна дешевина (вони приблизно на 30-40% дешевше магнітоелектричних приладів); висока стійкість відносно перевантажень, малий вплив змін температури навколишнього середовища на точність їхніх показань, придатність для виміру обох пологів струму й напруги.

Недоліки приладів: відносно низька точність у технічних приладів (I-2,5%) від вимірюваної величини; чутливість до зовнішніх магнітних полів, що вносять значну погрішність виміру; непридатність для виміру малих струмів і низьких напруг; нерівномірність шкали.