Обґрунтування методичного інструментарію емпіричного дослідженняДля свого дослідження ми обрали такі методи: – метод спостереження, анкета для батьків, що дозволило визначити рівень знань про дитину; – тест «Визначення тривожності» (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен), методика «Рівень тривожності дитини» Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко, «Карта спостереження для вихователів», що дозволило виявити рівень та особливості тривожності у дітей дошкільного віку, які відвідують дитячий садочок. – проективні методики: 1) «Намалюй людину», що дозволило з’ясувати уявлення дитини про себе, ставлення до значимої для неї людини, сприйняття зовнішніх обставин, відношення до життя і суспільства, її тривожність, комунікабельність, агресивність тощо; 2) «Намалюй сім’ю», що дозволило визначити відношення дитини до членів сім’ї, роль яку дитина відводе кожному члену сім’ї, тобто діагностика внутрішньосімейних відносин через оцінку особливостей сприйняття і переживання дитиною відношень у сім’ї. Визначення тривожності у дитини дошкільного віку, яка відвідує дитячий садочок, відбувалося за допомогою тесту «Визначення тривожності» (Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен). Матеріалом, із яким працювали досліджувані, були 14 рисунків розміром 8,5x11 см (див. Додаток Б). Кожен рисунок представляє собою певну типову для життя дитини ситуацію. Кожен рисунок виконаний у двох варіантах: для дівчаток (на рисунку зображена дівчинка) і для хлопчика (на рисунку зображений хлопчик). Обличчя дитини на рисунку не прорисовано, є лише контур голови. Кожен рисунок має два додаткових рисунка дитячої голови, за розмірами точно відповідні контуру обличчя на рисунку. На одному з додаткових рисунків зображено обличчя дитини, яка посміхається, на іншому – сумне. Рисунки показують дитині в суворо визначеному порядку один за одним. Бесіда відбувається в окремій кімнаті. Дитині показують рисунок та проводять інструктаж. Відповіді дитини заносяться до протоколу. Потім відбувається кількісний та якісний аналіз даних кожного протоколу. Кількісний аналіз – визначення індексу тривожності дитини (ІТ):
Залежно від рівня індексу тривожності діти діляться на 3 групи: а) високий рівень тривожності (ІТ вище 50 %); б) середній рівень тривожності (ІТ від 20 до 50 %); в) низький рівень тривожності (ІТ від 0 до 20 %). Якісний аналіз даних дозволяє визначити особливості емоційного досвіду дитини в різних ситуаціях. Аналіз виборів дитини в різних ситуаціях дозволяє сформулювати припущення про конкретні джерела її тривоги. Методику «Рівень тривожності дитини» (Г. Лаврентьєва, Т. Титаренко), ми використали для визначення рівня тривожності у дітей дошкільного віку, які відвідують дитячий садочок на основі зіставлення результатів спостереження, отриманих від батьків дитини і вихователя дитячого садочку. Методика являє собою 20 висловлювань, що стосуються різних сторін життя дитини (див. Додаток Ж). Кожна позитивна відповідь на висловлювання оцінюється в 1 бал. Загальний бал тривожності підраховується за ключем: висока тривожність – 15-30 балів; середня – 7-14 балів; низька – 1-6 балів. З метою визначення як дитина баче оточуючий її світ, сім’ю, батьків, себе, ми використовували проективну методику «Намалюй сім’ю». Дитині надавався простий карандаш середньої м’якості і стандартний чистий аркуш паперу формату А 4. Далі дитині потрібно було намалювати свою сім’ю. На питання, що виникали у дитини, як-то: «Кого слід намалювати, а кого непотрібно?», «Потрібно малювати всіх?», «А дідуся малювати?» відповіді були такими: «Малюй так, як ти хочешь». Поки дитина малювала, ми спостерігали за нею, і відмічали такі моменти: · Порядок заповнення вільного простору. · Порядок появи персонажів малюнку. · Час початку і завершення роботи. · Виникнення труднощів при зображені того чи іншого персонажу або елементів малюнку (зайва зосередженість, паузи, помітна повільність тощо). · Час, витрачений на виконання окремих персонажів. · Емоційний настрій дитини під час зображення того чи іншого персонажу малюнку. Після завершення малюнку дитина називала всіх зображених персонажів. Потім відбувалася бесіда, яка була легкою, мала невимушений характер, не викликала у дитини почуття супротиву і відчуження. Питання, які задавалися: · Чия сім’я зображена на малюнку, – сім’я дитини, її друга або вигаданої особи? · Де ця сім’я знаходиться і чим зайняті її члени у даний час? · Як дитина описує кожного персонажа, яку роль відводе кожному в сім’ї? · Хто у сім’ї самий гарний і чому? · Хто самий щасливий і чому? · Хто самий сумний і чому? · Хто більше всіх подобається дитині і чому? · Як в цій сім’ї карають дітей за погану поведінку? · Кого одного залишать вдома, коли підуть на прогулянку? Для виявлення індивідуальних відмінностей особистості дитини, ми використовували проективну методику «Намалюй людину». Дитині надавався простий карандаш середньої м’якості і стандартний чистий аркуш паперу формату А 4. Далі дитині потрібно було намалювати людину. Якщо у дитини виникало питання: «Яку людину слід намалювати?», відповідь була такою: «Малюй кого хочешь», «Ти почни, а далі буде легше...» Поки дитина малювала, ми спостерігали за нею, і відмічали такі моменти: Як віднеслась до завдання? Чи був супротив або відмова? Чи задавав додаткові запитання і як багато? Чи була гостра потреба в подальших вказівках? Якщо так, то яким чином: говорив про це прямо або виражалося в рухах і поведінці? Можливо дитина сміливо почала виконувати завдання і нічим не виявляла сумніву в своїх здібностях? Можливо сумніви і невпевненість відображувалися у всьому, що вона робила і говорила? Після завершення малюнку, слід враховувати як намальовані: голова, обличчя, шия, туловище, плечі, кінцівки (руки, ноги). Потім відбувалася бесіда, яка була легкою, мала невимушений характер, не викликала у дитини почуття супротиву і відчуження. Питання, які задавалися: Хто ця людина? Де вона живе? Чи є в неї друзі? Чим вона займається? Добра вона чи зла? На кого вона дивиться? Хто дивиться на неї? Чи знайома ця людина тобі? На кого вона схожа, кого нагадує? Про кого ти думав, коли малював? Що робе намальована людина, чим вона в даний момент зайнята? Скільки їй років? Де вона знаходиться? Хто коло неї? Про кого вона думає? Що вона відчуває? Чим вона займається? Вона тобі подабається? У неї погані звички? У неї є якість бажання? Що тобі приходе в голову, коли ти на неї дивишься? Ця людина здорова? Чого більше за все хоче ця людина? Обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми „ IBM SPSS 21.0 for Windows”. Для зіставлення отриманих даних за середнім значенням досліджуваної ознаки використано t-критерій Стьюдента, для оцінки відмінностей між процентними долями вибірок – критерій кутового перетворення Фішера. Використання взаємопов’язаних методів, адекватних меті й завданням дослідження, дало змогу найбільш повно й усебічно розкрити й вивчити предмет дослідження.
|
