Студопедия — Науковий етикет
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Науковий етикет






Традиційно вивчення мовного етикету здійснюється в площині художніх, розмовно-побутових, ділових і почасти публіцистичних текстів. Науковий текст, як не парадоксально, залишається поза увагою мовознавців, хоча кожному вченому відомо: мовний етикет науки загалом і наукового тексту зокрема має свої особливості. А виявляються вони не лише в своєрідності системи лексичних та граматичних засобів його вираження, але й у специфіці типових етикетних ситуацій. Вирізняється також функціонування висловів мовного етикету в різних формах наукового спілкування – усному й писемному. Зрештою, усе це і складає підґрунтя однієї із важливих стильових ознак.

Мовний етикет наукового стилю регулює мовну поведінку, взаємини чітко окресленого кола мовців (напр.: учений – його колеги – у власне науковому підстилі; учений – його учні – у науково­-навчальному підстилі тощо). Крім того, він обслуговує сферу фахо­вого спілкування, тому засоби його вираження мають певні диференційні ознаки залежно від наукового стилю.

Структура мовного етикету в науковому стилі визначається фор­мою спілкування. В усному спілкуванні науковців переважають такі елементи мовного етикету, як звертання, прощання, подяка. Вибір мов­них засобів в усному мовленні майже повністю підпорядковується вимогам структурно-семантичної організації конкретного виду й жанру публічного виступу. Скажімо, форма звертання на науковому сим­позіумі, академічній лекції чи на захисті дисертації буде різною: цього вимагає специфіка комунікативної ситуації, тип адресата. Водно­час вона модифікується залежно від уподобань мовця, умов і мети спілкування. Етикетні вислови звертання (найчастотніші з-поміж інших в усному мовленні науковців) слугують не лише для встановлення контактів зі слухачами на початку доповіді, лекції, бесіди тощо. Їх використовують ще й для діалогізації усного мовлення, активізації уваги слухачів. Сучасні формули звертання, якими послуговуються вчені в офіційних ситуаціях, відзначаються уніфікованістю та стерео­типністю вживання і тільки почасти різняться від звертань в інших функціональних стилях.

Найбільшою ритуальністю (і консервативністю) вживання по­значені етикетні вислови, що обслуговують процедуру публічного захисту дисертацій (напр., звертання до голови і членів спеціалізо­ваної ради, вислови подяки опонентам тощо). Приміром: Вельмишановний голово спеціалізованої вченої ради.

Мінімальна «свобода вибору», а отже, стереотипність функціо­нування, притаманна етикетним висловам вітання й прощання. У деяких ситуаціях спостерігаються відмінності стильо­вого навантаження таких висловів. Напр., на лекції викладач здебіль­шого скористається нейтральними формулами на зразок: «Доброго ранку!», «Добрий день!» – «До побачення!», «До зустрічі!», «До наступної лекції!». Зустрівши на науковій конференції свого колегу, цей же викладач може привітати його урочистим: «Моє шануван­ня!». Якщо він «господар», організатор конференції, доречним буде вислів: «Радий Вас вітати в нашому місті!».

Стрижень писемного спілкування становлять такі елементи ко­мунікативних ситуацій: згода/схвалення, заперечення, побажання, подяка, що виникають як результат гармонійного співіснування двох – семантичного й комунікативного – потоків інформації в науковому тексті.

Науковий текст, як відомо, комунікативно об’єднує основну й додаткову, пояснювальну інформацію. Семантично вона також є різнорідною: інформація наукового тексту складається з власне авторської інформації та інтекстової (чужої), що є результатом уваги авто­ра до праць попередників і полеміки з ними, якщо їхні позиції не збігаються. Така інформація представлена найчастіше в цитуванні, безпосередньому чи опосередкованому.

Писемна традиція наукового тексту передбачає дотримання певних правил співіснування власне авторської та інтекстової інформації. Мовний етикет регулює три основні різновиди такої взаємодії: 1) нейтральна позиція автора (проста констатація по­глядів інших учених, що виявляється передусім у семантиці дієслів, які входять до складу різних конструкцій (напр.: зазначив, запропонував, наголошував, займався тощо); 2) схвалення позиції інших авторів (зумовлена подібністю чи навіть адекватністю поглядів автора й інших науковців, переважно виражається прик­метниково-прислівниковим лексичним ланцюжком, як-от: слушний/слушно, справедливий/справедливо, а також вставними словами «без сумніву», «безперечно» і т. ін.; 3) несприйняття автором позиції інших авторів (спостері­гається певна градуальність такого несприйняття: сумнів – несприй­няття – заперечення).

Факультативний характер у науковому мовленні мають етикетні вислови подяки, бо вживаються лише в обмежених ситуаціях усного спілкування (напр., після закінчення наукової доповіді чи лекції: «Дякую за увагу!», «Дякую за запитання!», або при захисті дисерта­ції – «Дякую за зауваження!» (у відповіді опонентові) тощо. У кінці передмови здебільшого висловлюють вдячність людям, які були причетні до створення праці (рецензентам, редакторові, праців­никам архівів, бібліотек, а ще – тим, хто допомагав авторові в збиранні фактичного матеріалу). Дуже рідко – такі вислови фіксує­мо в кінці наукових статей, напр.: «Автор складає подяку професорові С. І. Дорошенку за цінні зауваження й поради, вис­ловлені під час обговорення матеріалів цієї статті».

Науковим текстам (і усному мовленню) властиве вживання своєрідного граматичного засобу мовного етикету: авторського «ми» (напр.: на наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації). Правомірність функціонування таких конструк­цій, що є наслідком еволюції авторського «я», залишається дис­кусійною, хоч і не суперечить нормам сучасної української мови.

Мовний етикет наукового мовлення, безперечно, узгоджується з нормами наукової етики. Скажімо, поява в тексті вислову «при­клад взято з» і цитат загалом свідчить не лише про повагу до авторитету інших, а й про дотримання етичних норм, бо, образно ка­жучи, лапки є своєрідною «валютою» за духовний борг перед попе­редниками в науці.

Отже, особливість наукового мовного етикету на проти­вагу текстам інших стилів, виявляється в тому, що етикетні вислови відображають специфічні правила мовної поведінки здебільшого одного з комунікантів. Вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру взаємин науковців, місця й часу їх спілкування. Він повністю визначається формою наукової комунікації, її різно­видом, жанром і узгоджується зі структурою наукового тексту.







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 9407. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия