Теоретико-методологическая основа исследования.

Таким чином, системне уявлення про юридичну психологію, її принципи і методи, проблеми (явища, процеси і закономірності, що вивчаються), дозволяє розглядати її як єдине ціле у вигляді неподільних психологічних і юридичних аспектів явищ, що вивчаються. Розробка теоретичних і методологічних проблем юридичної психології не є самоціллю. Теорія повинна забезпечувати практичне застосування отриманого знання. Теорія юридичної психології (виходячи з двоєдиного характеру цієї науки) забезпечує приріст наукового знання завдяки саморозвитку юридичної психології як науки, а також завдяки трансформації через неї знань інших галузей психологічної науки. У чистому вигляді теоретичні знання цих наук у правоохоронній та правозастосовні практиці використані бути не можуть. Необхідною ланкою між ними є юридична психологія.

Юридична психологія — науково-практична дисципліна, яка вивчає психологiчнi закономiрностi системи "людина — право", розробляє рекомендацiї та шляхи на пiдвищення її ефективностi; наука про факти, закономiрностi і механiзми людської психiки у сферi правових вiдносин і правової поведiнки.

Юридична психологiя включає наступні напрями: правову психологію психологію правоохоронної та правозастосовної діяльності кримiнальну психологiю, пенiтенцiарну психологічні аспекти професійного відбору і психологічної підготовки судово-психологічну експертизу.

Методи юридичної психологiї можна подiлити на двi основнi групи: 1) методи наукового дослiдження; 2) методи психологiчного впливу на особистiсть.

1. Методи наукового дослiдження. За допомогою цих методiв вивчаються психологiчнi закономiрностi суб’єктивних вiдносин у сферi права, розробляються науково обгрунтованi рекомендацiї для оптимiзацiї професiйної дiяльностi. До них належать, зокрема, психодiагностичнi методики визначення рiвня розвитку професiйно важливих якостей працiвникiв, встановлення психологiчних характеристик особистостi правопорушника та ін.

Конкретними методами вивчення психiки є спостереження, експеримент, вивчення продуктів (результатiв) дiяльностi, тестування (анкетування) та експертне оцiнювання.

 

Питання для самоконтролю:

1. Характеристика об’єкта, предмета, принципів юридичної психології.

2. Характеристика методів юридичної психології.

3. Структура сучасної юридичної психології та її місце серед інших галузей психології.

4. Історія розвитку та сучасний стан юридичної психології.

 

Питання для самостійного опрацювання:

1. Зв'язок сучасної юридичної психології з галузями права.

2. Психолог як експерт і консультант при вирішенні юридичних питань.

3. Основні наукові школи у сучасній вітчизняній юридичній психології.

 

Теми рефератів:

1. Використання методів юридичної психології в діяльності органів внутрішніх справ.

2. Правомірність та допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві.

 

Теоретико-методологическая основа исследования.

Научное исследование разработки кадровых технологий управления персоналом в системе муниципальной службы основывается на системном и структурно-функциональном подходе. Применение данного метода обусловлено тем, что в практике муниципального управления структура выступает в виде некоторой нормативной системы, всегда строится под поставленные цели и задачи деятельности. Муниципальная служба и ее кадровая составляющая, выступающие как системные целостности, представляют собой открытую социальную систему. Системный подход в областях научного знания связан с работами и именами Р. Мертона, Т. Парсонса, П.А. Сорокина[1] и других основоположников социологической теории функционализма, структурализма и структурного функционализма[2].

Диссертационное исследование опирается на теорию бюрократии М. Вебера. В частности, создавая идеальную модель бюрократии, социолог представлял ее в виде совокупности индивидов, выполняющих рациональные действия, нацеленные на достижение успешных результатов, имеющих общественную значимость и полезность. Он был убежден, что в рационально-организованном обществе «ходить во власть» и управлять должны люди профессионально подготовленные, имеющие специальное образование, поскольку от них требуется компетентность. Только в этом случае от них можно ожидать целерациональных действий и соответственно эффективного управления[3]. В результате такого подхода кадровые технологии, применяемые в системе муниципальной службы рассматриваются как рационально организованная деятельность.

В ходе исследования использованы методы системного и структурно-функционального анализа, сравнения, обобщения, а также комплекс методов социологических исследований для сбора эмпирических данных. Обработка эмпирических данных осуществлялась с применением методов математической статистики.

 

[1] См.: Мертон Р. Явные и латентные функции // В кн.: Американская социологическая мысль. Тексты. – М.: МГУ, 1994; Мертон Р. Социальные теории и социальная структура // Социс. – 1992. - № 2-4; Парсонс Т. Некоторые проблемы общей теории в социологии. – М.: ИНИОН РАН, 1994; Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект-пресс, 1997; Парсонс Т. Функциональная теория изменения // В кн.: Американская социологическая мысль. – М.: МГУ, 1994; Сорокин П.А. Социологические теории современности. – М.: ИНИОН, 1992; Sorokin Pitirim Social and cultural Mobiliti. – N-Y, 1959.

[2] См.: Патрушев В.И. Основы общей теории социальных технологий. – М.: Изд-во ИКАР, 2008. – С. 58-60.

[3] Сокращено по источнику: Вебер М. Основные социологические понятия. // В кн.: М. Вебер. Избранные произведения. – М., 1990. – С.646.