Крива виробничих можливостей

Один человек пришел к Сократу и спросил:
- А знаешь, что мне сказал о тебе твой друг?
- Подожди, - остановил его Сократ, - Просей сначала то, что собираешься сказать, через три сита.
- Три сита?
- Прежде чем что-нибудь говорить, нужно трижды просеять это. Во-первых, через сито правды. Ты уверен, что то, что ты скажешь, правда?
- Нет. Просто я слышал...
- Очень хорошо. Значит, ты не знаешь, правда это или нет. Тогда просеем через второе сито - сито доброты. Ты хочешь сказать о моем друге что-то хорошее?
- Нет! Напротив!
- Значит, - продолжал Сократ, - ты собираешься сказать о нем что-то плохое, но даже не уверен, что это правда. Попробуем третье сито - сито пользы. Так ли уж необходимо мне услышать то, что ты хочешь рассказать?
- Нет, в этом нет необходимости.
- Итак, - заключил Сократ, - в том, что ты хочешь сказать, нет ни доброты, ни пользы, ни необходимости. Зачем тогда говорить?

 

Крива виробничих можливостей

Обмеженість економічних ресурсів та багатоваріантність їх за­стосовування призвели до формулювання поняття "межа виробни­чих можливостей" або "крива виробничих можливостей".

Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів.

Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких припущеннях:

- суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробництво функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досягає якнайбільшого з усіх можливих обсягів виробництва;

- економіка розглядається за станом на певний момент часу і тим самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія;

- в країні виробляється лише два різновиди товарів — наприклад, споживчі та інвестиційні.

КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто сус­пільство має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних това­рів, воно має вибрати найбажанішу для нього у даний час.

При розгляді кривої виробничих можливостей економісти часто використовують такий приклад: нехай існує умовна країна, яка виробляє тільки два види товарів – гармати та вершкове масло. При цьому наявні ресурси використовуються повністю. Можливими варіантами розподілу обмежених ресурсів країни для виробництва цих двох товарів можуть бути такі: всі ресурси витратити на виробництво гармат і не виробляти масло взагалі, або всі ресурси витратити на виробництво масла і не виробляти гармати. Та насправді існуватиме такий варіант, за яким частина ресурсів буде витрачена на виробництво масла, а частина – на виробництво гармат. Нехай шкала виробничих можливостей створення гармат та масла в цій країні має такий вигляд.

 

Таблиця 2.1 – Шкала виробничих можливостей створення гармат та масла (приклад)

Варіанти	Гармати, тис. шт.	Масло, тис. тонн
А
В
С
D
E
F

 

За шкалою виробничих можливостей можна побудувати графік і розмістити дані про виробництво гармат на вертикальній осі координат, а виробництво вершкового масла – на горизонтальній (див. Рис. 2.1). Кожна точка на кривій виробничих можливостей (наприклад, точки А, В, С, D, E, F) показує нам певний максимальний обсяг виробництва двох продуктів – в нашому прикладі гармат та масла – за умов повної зайнятості та повного обсягу виробництва. Так, точка А показує, що країна може виробити 15 тис шт. гармат, але при цьому всі ресурси будуть задіяні і виробництво масла стане неможливим. Відповідно, точка В показує, що за умов виробництва 14 тисяч гармат ресурси, які залишилися, дозволять виробити ще 1 тонну вершкового масла. Кожна точка на КВМ – це певний максимальний обсяг виробництва двох продуктів за умов повної зайнятості і повного обсягу виробництва. Суспільство примушене визначати, яку комбінацію виробництва цих продуктів воно бажає. Обмеженість ресурсів не дозволяє досягти будь-якої комбінації виробництва двох товарів поза КВМ, наприклад, у точці N. Виробництво в точці N привабливе, але неможливе на цій ресурсно-технологічній базі. Можливо, в майбутньому, коли нові технології дозволять із тих самих ресурсів виробляти більше продукції і відбудеться зсув кривої виробничих можливостей праворуч вгору, тоді точка N опиниться на новій кривій виробничих можливостей і це означатиме цілком реальний варіант виробництва для країни. Зсув кривої КВМ праворуч вгору може відбутися і за рахунок використання нових ресурсів, наприклад, придбаних країною за кордоном.

Будь-яка комбінація виробництва у внутрішній частині КВМ (точка М) можлива, але свідчить про неефективне використання ресурсів – неповне навантаження виробничих потужностей, безробіття тощо.

Будь-яка комбінація виробництва двох товарів на КВМ – варіанти вибору суспільства; здійснюючи вибір, економіка повної зайнятості повинна втратити частину одного виду продукту, щоб отримати більше іншого продукту.

 

Рисунок 2.1 - Крива виробничих можливостей для країни, що виробляє гармати і масло

 

КВМ має опуклу конфігурацію. Ця опуклість пояснюється тим, що якісь ресурси можуть використовуватися продуктивніше під час виробництва одного товару (в нашому прикладі - гармат), інші — під час виробництва іншого товару (в нашому прикладі – вершкового масла). Під час руху вздовж кривої виробничих можливостей праворуч вниз, змінюючи тим самим структуру виробництва на користь збіль­шення вершкового масла, доводиться дедалі більше залучати порівняно малоефективні для його виробництва ресур­си. Тому кожна додаткова одиниця випуску вершкового масла вимагатиме подальшого скорочення виробництва гармат. Із наближенням до од­нієї осі координат нахил кривої (щодо даної осі) зростатиме, тобто збільшуватиметься альтернативна вартість. У цьому й виявляєть­ся дія закону збільшення альтернативної вартості. Закон збільшення альтернативної вартості показує, що під час заміни виробництва одного блага (А) виробництвом іншого блага (В) за умов повного використання наявних ресурсів альтернативні вартості виробництва кожної додаткової одиниці блага А зростатимуть. Так, в нашому прикладі, альтернативна вартість збільшення виробництва вершкового масла з 1 тонни до 2 тонн дорівнює відмові від виробництва 2 тисяч гармат (перехід з точки В до точки С; 14 – 12 = 2). Збільшення виробництва вершкового масла з 2 тонн до 3 тонн означає відмову від виробництва вже аж 3 тисячі гармат (перехід з точки С до точки D; 12 – 9 = 3).

Таким чином, крива виробничих можливостей характеризує наступні економічні положення:

- Неможлива жодна комбінація виробництва товарів, яка описується точками, розташованими із зовнішнього боку КВМ.

- Вибір із різних комбінацій виробництва товарів можливий тільки з тих варіантів, які описуються точками, що розміщені на кривій або всередині неї.

- Спадний нахил кривої ілюструє поняття альтернативної вартості.

- Опуклість кривої демонструє збільшення альтернативної вартості.

Висновки:

· Обмеженість ресурсів примушує робити вибір способу використання цих ресурсів для задоволення потреб. Економіка – це наука про вибір в умовах обмеженості ресурсів.

· Обмеженість ресурсів вимагає прийняття рішення щодо вибору способу їх використання як на індивідуальному рівні, так і на рівні державної політики.

· Альтернативна вартість (вартість втраченої можливості) – це є вартість найкращої (після обраної) альтернативи, від якої треба відмовитися через здійснений вибір іншої альтернативи. Оцінка вибору та альтернативної вартості є суб’єктивною.

· Усі економічні рішення повинні враховувати альтернативну вартість.

· Крива виробничих можливостей (КВМ) – сукупність різних варіантів комбінацій виробництва двох товарів при повному використанні наявних ресурсів. Економіка повної зайнятості і повного обсягу виробництва вимушена жертвувати випуском одних видів товарів та послуг, щоб досягти збільшення виробництва інших.