Білет 41.Поняття про рефлекс. Уявлення про зворотну аферентацію. Схематично. 2. Аналитіко-синтетична діяльність кори головного мозку. 3.Механізм дії гормонів. 1. Рефлекс описал фран. ученый Декарт(1505-1650г) Рефлексом называют реакцию организма на раздражение рецепторов, осуществляемую при участии центральной нервной системы. Возбуждение проходит по определенному пути — рефлекторной дуге. Рефлекс начинается с раздражения чувствительных нервных окончаний —рецепторов. Существует множество тонко специализированных рецепторов, преобразующих энергию различных раздражителей (температурных,механических, химических и т. д.) в энергию возбуждения. Обратная афферентация:Рецептор — афферентный нейрон— промежуточный нейрон— эфферентный нейрон— эффектор (мышца)— проприорецептор (мышечное веретено)—нейрон обратной связи.Явление обратной афферентации имеет большее значение в осуществлении координационного движения, в регуляции окружающих вегетативных функций: кровообращение, дыхание, пищеварение, терморегуляции и др..Благодаря механизму обратной афферентации в организме поддерживается гомеостаз внутренней среды, постоянство температуры тела, кровяного давления и многих других физиологичних констант. 2. Імпульси, які надходять в кору великого мозку, аналізуються, розрізняються, синтезуються, з'єднуються. Здатність кори розділяти, вичленувати і розрізняти окремі подразнення, диференціювати їх і є виявленням аналітичної діяльності кори великого мозку. Якщо початковий аналіз подразнень починається вже в рецепторах, то вищі форми аналізу відбуваються в корі великого мозку.З аналітичною діяльністю кори великого мозку тісно пов'язана її синтетична діяльність, яка виявляється в об'єднанні, узагальненні збудження, що виникло в різних її ділянках під дією різних подразників. Прикладом синтетичної діяльності кори великого мозку може бути утворення тимчасового зв'язку, який лежить в основі вироблення будь-якого умовного рефлексу. Аналіз і синтез нерозривно пов'язані між собою, і в корі відбувається складна аналітико-синтетична діяльність. 3. Гормони опосередковують свої дії через рецептори органів-мішеней. Розрізняють два типи гормональної рецепції: внутрішньоклітинний і поверхневий мембранний. В першому випадку гормони легко проникають у клітину через мембрану і зв’язуються з рецептором у цитоплазмі, а далі комплекс гормон-рецептор транспортується у ядро і вступає у взаємодію з хроматином. При цьому активується синтез РНК, моделюються процеси транскрипції ДНК і РНК, проходить довготривала перебудова клітинного метаболізму.Другий шлях рецепції – це зв’язок гормонів з рецепторами на поверхні клітини. При цьому відбувається утворення із АТФ гормонального посередника – циклічного 3,5-аденозинмонофосфату. Останній діє на ферменти клітини і таким чином змінює її метаболізм та проникливість. Впливаючи на синтез білка в клітинах, гормони регулюють фізичний, статевий і розумовий розвиток, обмін речовин і енергії, сприяють підтриманню гомеостазу організму (рівня глюкози, електролітів, осмотичного тиску, артеріального тиску), забезпечують адаптацію активності фізіологічних систем. Вони впливають на поведінку і психіку людини. Під дією гормонів проходять зміни не тільки фізіологічних процесів, а і морфологічних.
|
