Проби, що відображають участь печінки у ліпідному обміні1 Загальні ліпіди. Визначення загальних ліпідів як сумарного показника є малоінформативним і на цей час у клінічній практиці практично не застосовується. 2 Триацилгліцероли, як і загальні ліпіди, мають недостатньо високу чутливість при захворюваннях печінки. 3 Фосфоліпіди. Найбільш значно цей показник підвищується при холестатичному синдромі, особливо при обтураційній жовтяниці. При гострому вірусному гепатиті підвищення вмісту фосфоліпідів виражено менше. Широкого застосування на практиці визначення фосфоліпідів не набуло. 4 Холестерол при легких гострих і хронічних захворюваннях печінки змінюється незакономірно. При середньотяжких і особливо тяжких формах спостерігається чітке зниження вмісту холестеролу, що повинно розглядатися як тривожний сигнал розвитку печінково-клітинної недостатності. При хронічному гепатиті у крові відбувається накопичення вільного холестеролу в результаті зниження його етерифікації в судинному руслі. При внутрішньо- та позапечінковому холестазі рівень холестеролу часто підвищений. Однак контрастних змін, які могли б надати надійну інформацію для диференційного діагнозу, цей показник не надає. Іноді для з’ясування ступеня розладів ліпідного обміну при хворобах печінки визначають холестерол у α- та β-ліпопротеїнах. Біохімічне визначення холестеролу, триацилгліцеролів і фосфоліпідів використовується поряд із фракційним визначенням ліпопротеїнів для встановлення типу гіперліпопротеїнемій. 5 β-ліпопротеїни сироватки крові. За діагностичною значущістю цей показник рівнозначний холестеролу. 6 Ліпопротеїн-Х. В умовах вираженого холестазу спостерігається формування холестатичної макроформи ліпопротеїну – ліпопротеїну-Х (ЛП-Х), що являє собою комплекс ліпопротеїну з фрагментом плазматичної мембрани. Рівень ЛП-Х також значно підвищується при біліарному цирозі. 7 Вільні жирні кислоти. Вільні, або неетерифіковані, жирні кислоти (НЕЖК) у плазмі крові становлять лише невелику частину (5-10%) відносно ефірозв’язаних жирних кислот, тобто до вищих жирних кислот, що входять до складу триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стероїдів. Визначення сумарної кількості НЕЖК – малоінформативний тест для діагностики захворювань печінки. Більший інтерес становить дослідження спектра жирних кислот, особливо низькомолекулярних – масляної, капронової, каприлової, валеріанової. Встановлено, що у хворих на печінкову кому постійно виявляється підвищення вмісту цих компонентів, що можна використати для своєчасного виявлення цього ускладнення.
|
