РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

Таблиця 10.1 Типові технічні вимоги до верстатних пристроїв.

Схема пристрою	Технічні вимоги
Пристрої до токарних, карусельних, кругло та внутрішньо - шліфувальних верстатів.
A Б	1.Радіальне биття поверхні А відносно осі центрових отворів не більше 0,01 мм. 2.Торцеве биття поверхні Б відносно осі центрових отворів не більше 0,01 мм
Б В A	1.Радіальне биття поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм. 2.Торцеве биття поверхні Б відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
Г Г Г Б Б A A В В	1.Радіальне биття поверхні А відносно повер­хні Б при опорі на поверхню В не більше 0,01 мм. 2.Торцеве биття поверхні Г відносно поверхні Б при опорі на поверхню В не більше 0,01 мм
A Г Б	1.Неперпендикулярність поверхні А відносно осі поверхні Б не більше 0,01 мм. 2.Нереретин осі поверхонь Б і В не більше 0,01 мм. 3. Неперпендикулярність поверхні А відносно поверхні Г не більше 0,01 мм
a Д Г В Б A	1.Відхилення осі поверхонь А. Б і В від загаль­ної площини, проведеної через осі не більше 0,01 мм. 2.Непаралельність поверхні Г в розрізі перпен­дикулярно площини, проведеної через осі повер­хонь Б і В відносно поверхні Д не більше 0,01 мм
A Г a Д В Б	1. Відхилення осі поверхонь А. Б і В від загаль­ної площини, проведеної через осі не більше 0,01 мм. 2. Неперпендикулярність поверхні Г відносно осі отвору А не більше 0,01 мм 3. Непаралельність поверхні Г в розрізі перпен­дикулярно площини, проведеної через осі повер­хонь Б і В, відносно поверхні Д не більше 0,01 мм
	Пристрої для свердлувальних верстатів
	A A Б	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперетин осі отвору А і контрольного валика, установленого в призму не більше 0,01 мм. 3. Непаралельність осі контрольного валика, установленого в призму, відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	A A В Г Б	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Непаралельність поверхні В відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 3.Несиметричність поверхні Г призми відносно осі отвору А не більше 0,01 мм
	Б   A   S S Г	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Непаралельність поверхні В відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 3.Несиметричність осі отвору А відносно за­гальної площини симетрії поверхні Г призм не більше 0,01 мм 4.Зміщення осі контрольних валиків, уста­новлених у призмах, від номінального поло­ження, не більше 0,01 мм
	В Б В A	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Несоосність поверхні В відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	Г Г Б В A В В Б A	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Несоосність поверхні В відносно отвору А не більше 0,01 мм 3. Непаралельність поверхні Г відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	Г Г В A Б A	1. Неперпендикулярність осі отвору А від­носно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Непаралельність поверхні В відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 3.Відхилення осі поверхні Г від загальної площини, яка проходить через вісі отворів А. не більше 0,01 мм
	Б Г В В A	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперетин осі отвору А і поверхні Б не більше 0,01 мм 3. Неперпендикулярність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	Пристрої для фрезерних, стругальних та плоскошліфувальних верстатів
	A Б	1. Непаралельність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	В Б A	1. Непаралельність поверхні А відносно по­верхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність поверхні В віднос­но поверхні Б не більше 0,01 мм
	A Г В Б	1. Непаралельність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Непаралельність поверхні В відносно поверхні Г не більше 0,01 мм
	Г Б В A	1. Непаралельність поверхні А відносно по­верхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність поверхні В віднос­но поверхні Г не більше 0,01 мм
	Б A	1. Непаралельність осі контрольного валика, установленого в призму, відносно поверхні А не більше 0,01 мм. 2. Непаралельність осі контрольного валика, установленого в призму, відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	A Б	1. Непаралельність осі контрольного валика, установленого в призму, відносно поверхні А не більше 0,01 мм. 2. Непаралельність осі контрольного валика, установленого в призму, відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	Б A	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
	A A A A A A A A В Б В Б	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Відхилення осі поверхні А від загальної площини, яка проходить через вісі отворів А. не більше 0,01 мм 3.Непаралельність загальної площини, яка проходить через вісі отворів А. відносно поверхні В не більше 0,01 мм
	В Б A A A A	1. Непаралельність з загальною площиною, яка проходить через вісь контрольних валиків, установлених на призмах А, відносно поверхні В не більше 0,01 мм 2.Відхилення осі контрольних валиків, установ­лених на призмах А, від загальної площини, яка проходить через вісі не більше 0,01 мм
	A A A A В Б	1. Непаралельність загальної площини, яка проходить через вісь контрольних валиків, установлених на призмах А, відносно поверхні В не більше 0,01 мм 2.Відхилення осі контрольних валиків, установлених на призмах А, від загальної площини, яка проходить через вісі не більше 0,01 мм
	Б В A	1. Неперпендикулярність осі отвору А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність поверхні В відносно поверхні В не більше 0,01 мм
	Б В A	1. Непаралельність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність поверхні А відносно поверхні В не більше 0,01 мм
	Г В Д Б A	1. Непаралельність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність площини, яка проходить через осі поверхонь В і Г, відносно поверхні Д не більше 0,01 мм
		1. Непаралельність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність площини, яка проходить через осі поверхонь В і Г, відносно поверхні Д не більше 0,01 мм
		1. Непаралельність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність площини, яка проходить через осі поверхонь В і Г, відносно поверхні Д не більше 0,01 мм
	a	1. Неперпендикулярність поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2.. Непаралельність поверхні В у розрізах паралельно поверхні А відносно поверхні Г не більше 0,01 мм
	a	1. Неперпендикулярність осі поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм
		1. Непаралельність осі поверхні А відносно поверхні Б не більше 0,01 мм 2. Неперпендикулярність поверхні В відносно осі поверхні А не більше 0,01 мм

 

 

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

з дисципліни

“Сушіння та захист деревини”

 

Пояснювальна записка

до розрахункової роботи

 

 

Пояснювальна запискааркушів

Графічна частина аркушів

 

Розробив

Студент 3-1 групи Налапко А. В.

Керівник Павленко Н.О.

 

2014р

 

 

Зміст

1.Вступ …...……………………………………………………………………….2

1.1 Опис конструкції камери..……………………...………………………...3

1.2 Опис технологічного процесу.....................................................................4

2.Технологічний розрахунок..................................................................................5

2.1 Визначення тривалості сушіння.......................................................……...5

2.2 Перерахунок об’єму фактичного п/м в умовний.......................................6

2.3 Підрахунок габаритного об’єму всіх штабелів....... ………………….....6

2.4 Продуктивність лісосушильних камер в уовному п/м............................7

2.5 Визначення кількості сушильних камер..................................................8

3.Тепловий розрахунок.........................................................................................9

3.1 Розрахунок кількості вологи, що випаровується………………………9

3.2 Розрахунок об’єму циркулюючого агенту сушіння................................10

3.3 Розрахунок витрат тепла............................................................................11

3.4 Розрахунок поверхні нагріву калориферів...............................................14

3.5 Розрахунок кількості калориферів............................................................14

3.6 Визначення витрат пари.............................................................................15

3.7 Розрахунок площі цеху..............................................................................16

4. Аеродинамічний розрахунок…………………………………………………17

5. Висновок............................................................................................................22

6.Список використаної літератури …………………………………………...22

 

Вступ

Одним із факторів підвищення якості пиломатеріалів є їх сушіння. Це

обов’язковий етап технологічного процесу лісопильно-деревообробного виробництва. В галузі сушіння деревини за останні 7-10 років досягнуто певних успіхів:

збільшилась потужність камерного сушіння за рахунок введення в експлуатацію зарубіжної та вітчизняної техніки;

організовано серійне виробництво збірно металевих-камер періодичної дії на лісопильно-деревообробних підприємствах майже в два рази зменшилась

кількість низькопродуктивних камер старих типів (Трум-Грижайло, Некар та ін.), збільшився рівень механізації навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт;

запроваджені нові лінії сушіння з підвищеною висотою штабелів.

Процес сушіння деревини дуже складний. При ньому проходять фізичні явища, які відносяться до складу процесів переносу. Головні з них:

поглинання тепла поверхнею матеріалу (теплообмін); переміщення тепла по матеріалу (теплопровідність); випаровування вологи з поверхні матеріалу (вологообмін); переміщення вологи по матеріалу (вологоперенос).

Класифікація видів та способів сушіння деревини базується в першу чергу

на особливостях передачі тепла висушеному матеріалу. В залежності від

цього розрізняють чотири види сушіння деревини:

конвективне; кондуктивне; радіаційне; електричне.

При конвективному сушінні виділяються два підвиди:

конвективно-атмосферне сушіння без підігріву повітря і конвективно-теплове сушіння в нагрітих газах або рідинах. Кожний вид сушіння можна розділити на способи, які залежать від обробки агента і особливостей використання обладнання. Найбільше способів має конвективне сушіння. Існують також комбіновані способи сушіння в яких одночасно використовуються різні види передачі тепла або суміщаються другі ознаки різних способів сушіння.

У промисловості деревина підлягає сушінню головним чином у вигляді пиломатеріалу (дошка, заготовка), а в деяких галузях деревообробки (виробництво фанери і плит) у вигляді лущеного або струганого шпону і подрібненої деревини (стружка, тріска).

Поряд з досягнутими успіхами в галузі сушіння деревини, все ще є недоліки і невирішені питання. Об’єм сушіння пиломатеріалів на деяких підприємствах знаходиться на невисокому рівні, спостерігається покороблення деревини, перехід з високих в більш низькі сорти, нерівномірність просихання пиломатеріалів по об’єму штабеля, не вистачає потужностей машинобудування для централізованого виготовлення сушильних камер та спеціального уніфікованого сушильного обладнання.