Біблія.

Рабіни зробили так, що складається враження, що

вся історія людства – це історія виключно

єврейського народу. А де були інші народи?.

Куди подівалась їхня релігія, історія, культура,

знання, мова?.

Безліч народів заселяють нашу планету, то,

що Бог любив (любить!) їх менше?

Бог піклувався (піклується!) про них менше?...

Написавши історію всього людства, на основі

тогочасних знань багатьох інших народів,

єврейські рабіни на центральне, головне місце,

поставили єврейський народ. Месією всього

людства є нібито «єврей» – Ісус, за теорією, тих

самих, євреїв!

А, як було насправді? Знає тільки порох віків!

Ця політична (єврейська) концепція древньої

історії і складає, у наш час, головну ідею

християнства.

Саме це протиріччя, закладене єврейськими

рабінами у політичній концепції історії свого

народу, і підтримане самим єврейським народом,

приховувало, і приховує у собі зараз, причину

минулих гонінь та страждань євреїв, так

і майбутніх трагічних потрясінь для цього народу.

Про це яскраво свідчить історія єврейського

народу протягом останніх трьох тисячоліть…

 

боршпу (боршп) борщ - українська національна страва.

страва,яку подавали у Привертає увагу фіксація літери “ у ”, яка

чаші. с.216.************ відповідає родовому відмінку (чого?) -

борщ - у. Порівняйте литовське – “ barscai ”.

Рідкий випадок, коли російські мовознавці

наголошують, що в російській мові це слово є

запозиченням з української (О. А. Шаповалова

«Этимологический словарь русского языка»,

Ростов- на - Дону, «Феникс», 2008, с.25)

Таким чином, це слово, яке знаходимо в давніх

малоазійських клинописних текстах, підтверджує

не лише те, що наші пращури перебували на

теренах Малої Азії, але й те, що вони в ті давні

часи готували «борщ» - страву, яку, навіть

через тисячоліття, всі народи світу визнають

суто українською національною стравою!

 

гурутел - напій,який подавали у горілка. Нагадаємо, що помешкання, де

келиху.с.216.************ виробляють горілку, називають у народі

“ Гуральня ”.

 

tapisana – келих с.170. ******** “ Тобі шана! ” – звернення до гостя, під час

якого, подавали чашу.Тотожнє зверненню

“ Шануймося! “. Слово подається, як хеттське,

насправді воно – хаттське (венедське).

В хеттській мові це слово є запозиченням.

 

Kurca (курча) с.170. ******** курча (молода курка (півень).

- «руно», «овчина» Слово подається, помилково, як хеттське,

насправді воно - хаттське.

Американський дослідник А.Лео Оппенхейм

вказує: «Что касается домашней птицы, то тут

остаётся много неясного; от шумерского до

персидского периода часто упоминаются гуси и

утки, а также какой-то вид куропатки

(возможно, франколин), птица kurku, и др.»

(А. Оппенхейм «Древняя Месопотамия», М.,

1990, с.36). Ми хочемо привернути увагу

дослідників до сучасного українського слова

«курка» та російського «курица».

В давнину наші пращури на цього свійського

птаха казали «кур». Науковці, що прочитували

назву цього птаха з клинописних текстів,

називали його «земляним птахом».

Це цілком відповідає етимологічному

визначенню, адже основа «кур», у тюркському

слові курган означає «земля». Загалом –

«висока [велика ] земля». Птах називався

«кур» (земляним), адже він не є літаючим

птахом!

У формі множини отримуємо - «кури»,

а долучаючи шумерський вказівний займенник

«це», виходить - «курице». Цей займенник,

враховуючи, жіночий рід птахи (самиця),

встановлює кінцеву форму шумерської

транскрипції цього слова – «куриця».

У лувійській мові, яка запозичила це слово з

шумерської мови, шумерський вказівний

займенник «ця» видозмінюється на «ца»

(курица).

 

Piiuh, piiuwa – «заклинать» півень, півати, співати («півати» [ співати ],

С.150-151********** таким чином, «півень» («той, що «піває» [співає]»)

 

Eya – священне дерево, яке Іва – назва дерева. Згадаємо народну традицію

висаджувалось біля пошуків води, скарбів, пустот, тощо з

будинку жерця. с.174.******** допомогою лози цього дерева.

З допомогою лози іви ворожили.

 

We – ти (займенник) с.168.******** Ви - звернення до батьків, старших людей.

Науковці зазначають, що «в сирийско-

малоазиатско-северомесопотамской области,

где клинопись применялась после рубежа 3-

2-го тыс. до н.э. для записи нескольких

различных языков (хаттского, хурритского,

др..-анатолийских), один и тот же клинописный

знак, читавшийся первоначально wa, мог

использоваться для обозначения разных

слогов с тем же начальным согласным w- и

разными гласными (a, I, u, e), знаки которых

могли подписываться под этим обозначением

согласного…»

(«Лингвистический энциклопедический

словарь» М.,1990, с.29).

 

hu – розмовляти с.169. ******** Гу кати, гу нявити, гу ркотіти, гу тарити.

 

Pata – нога, с.104*********** п’ята (п’ятка)

 

Le – м”ясо (барана, вівці?) ле - гені?. В уйгурській мові “ хе леген “ –

с. 169.******** печінка. (Э.Р. Тенишев, Б.Х. Тодаева «Язык

жёлтых уйгуров» - М., 1966, с.52).

Нагадаємо, що хатти, шумери, хетти часто

гадали саме на печінці. Такі глиняні,

ритуальні, “муляжі” печінки відомі

археологам та історикам.

 

 

zwa – готувати (їжу) с.169.******** звар – напій з варених фруктів,

тотожнє шумерському слову – “ у - звар ”.

Звар ити, варити – процес приготування їжі.

Литовське – “ uzvir ti ” (закипіти); болгарське –

“ вь звар я ” (закип’ятити), “ вь звар явам “

(кип’ятити).