Класифікація релігій

Щоб розібратися в розмаїтті значної кількості релігій, які існують на світі, їх належить класифікувати, визначити їх типи, вказати на ту ознаку, за якою будується та чи інша класифікація.

При класифікації релігій до уваги можуть братися різні критерії, зокрема статистичні показники (кількість віруючих, їх відсоток до загальної кількості населення), час виникнення, рівень організації релігійної системи, її державний і правовий статус. Типологія релігій повинна давати змістовну класифікацію, виявляти не тільки схожість релігій певної групи і несхожість їх з релігіями інших груп, а й вказувати на зв'язки між релігіями різних типів.

Вважається, що релігія виникла на ранніх етапах розвитку суспільства, розвивається разом з ним і відбиває риси, притаманні конкретній історичній епосі. Тому традиційно виділяють певні історичні типи релігій в залежності від історичного типу суспільства, для якого характерна певна система вірувань з відповідними ознаками. З урахуванням історично-стадіальних етапів розвитку етносів можна виділити такі історичні типи релігій: релігії первісного суспільства (ранні релігії), релігії ранньокласових (рабовласницьких і феодальних) суспільств, сучасні релігії. За характером розповсюдження розрізняють родоплемінні, народно-національні або національно-державні, світові релігії.

Родоплемінні вірування або ранні релігії виникли на початку людської цивілізації. Як правило, вони були спільними для певної родинної групи народів. Подальші шляхи їхнього розвитку після поділу цих груп могли бути різними. Родоплемінні релігії стихійно виростали із суспільних умов життя роду чи племені, зросталися з історично-стадіальними типами етносів, сакралізовували їх. У наш час родоплемінні релігії поширені у народів південної та південно-східної Азії, Малайзії, Австралії та Океанії, Африки, в індійців Північної та Південної Америки. З розпадом родоплемінної організації, становленням народностей, а потім націй родоплемінні релігії витісняються національними і світовими. При цьому останні вбирають у себе чимало елементів родоплемінних культів. Як наслідок, виникають такі релігійні системи як змішані вірування і культи з різних епох.

Національні релігії увібрали в себе багато рис племінних культів. Вони сакралізують історію певних етносів, їхньої державності і правителів. Із сучасних релігій до цього типу належать іудаїзм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм тощо. Національним релігіям властива детальна ритуалізація повсякденної поведінки людей: наприклад, збереження традиційних форм вживання їжі, дотримання гігієнічних правил, омовінь і т. п. Ця обрядність може бути настільки своєрідною, що робить неможливим спілкування з "іновірцями", а система релігійних приписів і заборон відокремлює представників таких релігій від послідовників інших релігійних систем.

Світові релігії – буддизм, християнство, іслам – генетично пов'язані з національними, багато з них запозичили, але їхньою суттєвою рисою є вихід за межі національних ознак. Вони з'явилися в історичні періоди світових переворотів, в умовах становлення чи панування світових імперій. З-поміж інших саме вони мають наразі вирішальний вплив на систему міжнародних і міждержавних взаємин.