На розвиток умінь виразного мовлення як засобу педагогічного впливу

Вправа 1. Розвиток уміння аналізувати зразки виразної розповіді вчителя, визначати засоби виразності, прогнозувати педагогічний ефект виразного мовлення.

Проаналізуйте: 1) яке загальне враження викликає розповідь учителя, за допомогою чого воно створюється; 2) як би ви визначили завдання і надзавдання вчителя; за допомогою яких мовленнєвих засобів учитель намагається їх реалізувати; 3) яким критеріям виразності відповідає його мовлення?

Спрогнозуйте можливий педагогічний ефект розповіді.

Вправа 2. Розвиток уміння аналізувати техніку створення словесних образів під час педагогічної розповіді. Студенти отримують тексти — зразки педагогічної розповіді. Завдання: 1. Визначити елементи образності в розповіді. Як вони можуть вплинути на її сприймання учнями? 2. Назвати прийоми, за допомогою яких створюються образи, що викликають реальні відчуття. 3. За яких умов учитель зуміє в процесі розповіді викликати в учнів "бачення", активізувати їхню думку, пам'ять, уяву?

Вправа 3. Розвиток уміння розробляти партитуру тексту, визначат ритміко-інтонаційний малюнок своєї розповіді.

А, Розбити текст на змістовні, відносно завершені части-чи. Визначити емоційний зміст, підтекст кожної частини те основний тон, яким повинна супроводжуватися його передача слухачам (наприклад, схвильовано, замріяно, з ніжністю, тепло, різко, з гнівом, із співчуттям, урочисто, таємничо). Визначити бажаний ритм розповіді кожної частини (наприклад, повільно, швидко, прискорюючи, сповільнюючи).

Б, Розробити за допомогою спеціальної системи умовних знаків партитуру розповіді, визначивши в ній логічні наголоси, паузи, зміни тону тощо*.

Система знаків

^/ — акцент, словесний наголос.

-----— логічний, фразовий наголос (горизонтальна

суцільна лтш тд словом; якщо наголос ослаблений — ____, якщо відчутно посилений — ^^1.

/ — пауза коротка,

// — пауза середня,

/// ■— пауза довга,

7 — підвищений тону (мелодія злету) засвідчує розвиток думки.

\ — зниження тону, мелодія спаду, вказує на завершеність думки.

/*\ — інтонаційний перелом.

П — мелодійна хвиля, інтонаційне поєднання двох слів.

? — звичайна мелодія запитання,

! — звичайна мелодія оклику.

В. Провести розповідь за розробленою партитурою, дотримуючись вимог техніки мовлення (дихання, голос,. дикція). В разі потреби внести корективи у партитуру тексту, намагаючись досягти ритміко-інтонаційної виразності розповіді.

Вправа 4» Розвиток уміння конструювати і виконувати словесну дію під час педагогічного спілкування. Орга-

'Використано матеріал, який вміщено в кн '.Бабич Н.Д, Основи культури мовлення.—-Львів, 1990.—С 200—202.

нізуйте мікрогрупи студентів для виконання вправ з техніки мовлення (наприклад, вправи на розвиток дихання "Свічка", "Проколотий м'яч", "Магазин "Квіти") [2, с 121]. Обов'язкова умова виконання вправ: за допомогою словесних образів (наприклад, у другій вправі — яскравий великий м'яч, оксамитове море, ласкаве сонце тощо) активізувати діяльність студентів, підключаючи до дії їхні звукові, зорові аналізатори; зробити виконання технічних вправ цікавою справою.

Після виконання кількох вправ проаналізуйте діяльність студентів — організаторів роботи в мікрогрупах; чи цікаво було виконувати вправи, як сприяла цьому активізація студентами уяви, уваги, образної пам'яті виконавців, які картини, образи, відчуття вони зуміли викликати; що в мовленні організаторів утруднювало роботу, як запобігти в майбутньому цим недолікам; які висновки щодо виразності власного мовлення можна зробити?

Вправа 5. Розвиток уміння, необхідного для оволодіння інтонаційними фігурами різних розділових знаків.

Ідея вправи запозичена з досвіду роботи К. С Стані-славського над формуванням у молодих акторів уміння виразного сценічного мовлення¹. На його думку, кожний розділовий знак має притаманну тільки йому "голосову фігуру". Крапка •— кінцеве голосове зниження, що вказує на завершення фрази. Знак оклику має характерне звукове "квакання", знак питання — підвищення голосу. Перед комою слід "загнути звук догори" і перенести його знизу вгору, ніби предмет з нижньої на верхню поличку. Кожна з цих інтонацій впливає на слухачів і зобов'язує їх до відповідної реакції: запитання — до відповіді, оклик — до співпереживання, співроздумів, згоди або протесту; дві крапки •-*■ до уважного сприйняття подальшої розповіді. Пропонуємо потренуватися у техніці вироблення інтонаційних фігур різних розділових знаків.

І. Уявіть обставини наведених нижче ситуацій, настройте себе на взаємодію з партнерами. Ваше головне завдання — спонукати їх до певної реакції; визначити характер бажаної реакції.

'Див.: Станиславский К. С. Собр. соч.: В 8 т. — М., 1957. — Т. 3. — С. 100—125.

Ситуація 1. Вітання з учнями. Звернення до них з приводу початку (завершення) навчального року (чверті); уточнення завдань домашньої роботи (уроку); повідомлення радісних (сумних) подій, які відбулися в класі.

Ситуація 2. Учитель повідомляє учням тему уроку і формулює проблемне питання, з якого починається її вивчення.

Ситуація 3. Виразне читання (розповідь, діалог, пояснення, доказ теореми тощо) вчителя на уроці (фрагмент).

При виконанні вправ оцінюються вміння використовувати інтонаційні фігури різних розділових знаків для спонукання слухачів до певних дій, реакцій.

Інший варіант виконання вправи — тренування в читанні (усному переказі) фрагментів з художньої літератури, інсценування діалогів з п'єс, байок тощо.

2. Відпрацюйте інтонаційні фігури розділових знаків у розповіді, яку обрали для моделювання ситуації на занятті. Визначте їхнє емоційно-психологічне навантаження, бажану реакцію слухачів під час сприймання розповіді.