Зміст та значення туризму, його функції

Рух у просторі та постійна необхідність творити власний простір є невід'ємною потребою людського організму. Щоб задовольнити цю потребу, а водночас – природне бажання відкривати і пізнавати невідомі краї, люди почали мандрувати. З часом ці подорожі ставали дедалі популярнішими. Поняття «туризм» почало формуватися під час масового переміщення значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля.

Нині вже можемо говорити про туризм як про суспільне явище, пов'язане з добровільною тимчасовою зміною місця перебування, ритму і середовища життя, а також безпосереднім контактом із середовищем (природним, культурним чи суспільним). Це суспільне явище настільки багатогранне, що дати йому єдине точне та повне визначення практично неможливо.

У сучасній науковій літературі можемо знайти багато визначень поняття «туризм», що суттєво відрізняються одне від одного насамперед тому, що їх автори розглядають туризм із різних аспектів:

– як особливу форму пересування людей за визначеним маршрутом з метою відвідування конкретного об'єкта або задоволення своїх інтересів і повернення на постійне місце проживання [20, с. 65];

– як форму розвитку особистості, яка реалізується через соціально-гуманітарні функції (виховну, навчальну, оздоровчу та спортивну) [8, с. 26];

– як форму організації відпочинку, проведення дозвілля [30, с. 12];

– як галузь господарства, пов'язану з обслуговуванням людей, що тимчасово перебувають поза межами постійного місця проживання [29, с. 88];

– як сегмент ринку, в якому сходяться підприємства таких галузей господарювання як транспорт, харчування, готельне господарство, культура торгівля тощо [19, с. 215];

– як явище, що виходить за межі традиційних уявлень, які асоціюються виключно з відпочинком [27, с. 251].

У законі України «Про туризм» від 15 вересня 1995 р. наводиться таке визначення: туризм – це тимчасовий виїзд осіб з постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровчою, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебуваннях
[1].

Одне з найперших та найточніших визначень туризму запропонували професори Бернського університету Гудзікер і Крап, згодом його схвалила Міжнародна асоціація наукових експертів туризму [26, с. 13]. Вчені вважали, що туризм можна розглядати як низку явищ і взаємовідносин, які виникають у результаті подорожі, якщо вона не призводить до постійного місця перебування на певній території та не пов'язана з отримання прибутку.

Туризм – найдинамічніша сфера людської діяльності, чинник економічного та культурного розвитку, захисту навколишнього середовища та історико-культурної спадщини, міжнародного взаєморозуміння, миру, дотримання прав людини та основних свобод осіб різних рас, статі, мови та релігії. Туризм – економічне джерело створення нових робочих місць та отримання прибутку, розвитку інфраструктури, промисловості. Туризм – невід'ємна складова загального міжнародного ринку [29, с. 18].

Туризм як вид суспільної діяльності має ряд функцій, серед них слід зазначити основні:

– рекреаційну;

– соціальну;

– культурну;

– екологічну;

– економічну;

– просвітницьку;

– виховну.

Із розвитком суспільства, економіки, зміни форм господарювання, формування карти сучасного світу, розвитку сучасної ринкової економіки туризм – повноправний і надприбутковий компонент економіки. Завдяки мінімальним інвестиційним надходженням туризм здатний забезпечувати максимальну віддачу.

За даними Центру туристичної документації Всесвітньої туристичної організації (ВТО), кожний чотирнадцятий працюючий у світі зайнятий у сфері, що надає послуги, в тому числі й послуги на підприємствах національного та міжнародного туристичного бізнесу. Сьогодні оборот коштів з галузі туризму складає понад два трильйона доларів США. Це приблизно 5% світових продаж товарів і 15% послуг, що надаються кожного року [39].

Туристичні адміністрації багатьох держав світового співтовариства в повній мірі оцінили важливу роль і значення туризму та проводять усі необхідні заходи щодо його розвитку і вдосконалення: здійснюють пільгове фінансування готельних комплексів і туристичної інфраструктури, будівництво доріг, звільняють від сплати податків терміном на три-п'ять років нещодавно створені туристичні фірми, видають безвідсоткові кредити на будівництво нових об'єктів туризму і підготовку кадрів тощо. Українській владі доцільно використати цей досвід у своїй діяльності [48].

Отже, ми можемо зробити висновки, що туризм є багатогранним явищем, яке характеризує різноманітну людську діяльність. Опрацювавши законодавчу базу про туризм, праці науковців, можемо дати визначення поняттю туризм. Туризм – це вид людської діяльності, спрямованої на рух особи в часі та просторі з метою задоволення потреб подорожуючого.