Види соціально-психологічного клімату у студентських групах

Соціально-психологічний клімат, який спостерігається у різних студентських групах, може різнитися за своїм змістом та спрямуванням. З огляду на це виокремлюють три основних види психологічного клімату з позитивною, негативною та нейтральною спрямованістю. Клімат з позитивною спрямованістю називають сприятливим, або здоровим, з негативною спрямованістю - несприятливим, або нездоровим; спрямованість якого чітко не визначена — нейтральним [22].

Сприятливий соціально-психологічний клімат характеризується певними суб'єктивними ознаками, які розкривають його внутрішню сутність [6]: довіра і висока вимогливість членів колективу; доброзичливість і ділова критика; вільне висловлювання власної думки при обговоренні питань, що стосуються всього колективу; достатня поінформованість усіх про основні завдання групи та стан їх виконання, можливість займати активну позицію у процесі ділового спілкування в колективі; створення в колективі умов для активної професійної та творчої діяльності, самореалізації, самоствердження та саморозвитку кожного студента; задоволення навчанням та належністю саме до цього колективу; взаємодопомога студентів в критичних ситуаціях; уболівання за честь групи, бажання зробити посильний внесок у її дальший розвиток [4].

Також слід зазначити, що проблема довіри людей один до одного в організації є однією із найбільш актуальних проблем, що сьогодні досліджуються в організаційній психології.

Внутрішній соціально-психологічний клімат в колективі зумовлює і відповідні об'єктивні (зовнішні) показники сприятливого психологічного клімату, зокрема, це: високі результати у навчанні: міцна трудова дисципліна; відсутність напруженості, конфліктності у студентській групі.

Несприятливий соціально-психологічний клімат у студентських групах характеризується прямо протилежними ознаками: члени таких колективів байдуже ставляться один до одного і до колективу в цілому; не вболівають за стан справ; «відпрацьовують» необхідні години і не виявляють інтересу до того, що їх безпосередньо не стосується.

Іншими словами, можна стверджувати, що за несприятливого психологічного клімату група і кожен студент існують ніби ізольовано один від одного, вони наче «розведені» в часі та просторі. Яснаріч, це призводить і до невисоких результатів у навчанні, до незадовільної дисципліни, напруженості в особистих стосунках, конфліктності, зумовлює бажання змінити місце навчання тощо.

Нейтральний соціально-психологічний клімат характеризується певною збалансованістю як суб'єктивних, так і об'єктивних ознак, але є нестійким і в будь-який момент може змінитися в той чи інший бік [3].

Можна зробити висновок про те, що психологічний клімат у студентському соціумі значно впливає на ефективність діяльності всіх підсистем,_а_саме:_студент-студент_та_студент-викладач.
Важливим чинником, що впливає на психологічний клімат, є також рівень психологічної сумісності членів колективу, зокрема, таких їхніх психологічних характеристик, як соціально-професійні потреби та інтереси, особливості темпераменту та характеру, а також вікових і статевих показників. Оптимальне поєднання таких характеристик забезпечує найбільшу ефективність діяльності колективу [17].

Так, зокрема, зміст і спрямованість психологічного клімату багато в чому залежить від статевого складу колективу. На жаль, нині переважна кількість студентських груп часто бувають суто жіночими, тобто незбалансованими за статевим складом. Внаслідок цього властиві жінкам вразливість, підвищена емоційність, нестабільність посилюються, досягаючи часто «критичної маси». Тому у суто жіночих педагогічних колективах можуть частіше створюватися конфліктні, напружені ситуації.

Помітний вплив на психологічний клімат справляє і такий чинник, як збалансованість колективу за віковими показниками та рівнем успішності у навчанні [20].
Слід також пам’ятати, що серед факторів, які породжують формування несприятливого психологічного клімату є: надмірна емоційність, агресивність, невміння вислухати, надмірна вимогливість, неувага до потреб та інтересів інших людей. Ще одне – коли ми спілкуємося, то переймаємо одне в одного жести, інтонацію, міміку і загальний психічний настрій. Ми впливаємо один на одного як негативно, так і позитивно. Члени групи підсвідомо імітують лідера у манері одягатися, розмовляти, засвоюють специфічні жести. Тому під час роботи слід чітко дотримуватись позитивної моделі поведінки [12].