Явні і латентні функції

Як відзначалося в попередніх розділах, розмежування між явними і латентними функціями було введене для того, щоб виключити те змішування свідомої мотивації соціальної поведінки з його об'єктивними наслідками, яка часто виявляється в соціологічній літературі. Наше рассмотре-ние термінології сучасного функціонального аналізу показа-ло, як легко соціолог може ототожнити мотиви і функції і до яких сумних наслідків це призводить. Ми вказували далі, що мотиви і функції змінюються незалежно один від одного і що відсутність уваги до цієї обставини обумовлює те, що серед соціологів існує непроизволь-ная тенденція змішувати суб'єктивні категорії мотивації з об'єктивними категоріями функцій. Саме цим і объясня-ется наша прихильність до не завжди похвальної практики введення нових термінів в швидко зростаючий спеціальний словник соціології, практиці, яка розглядається багатьма неспеціалістами як образа їх інтелекту і злочин проти загальнодоступності науки.

Як легко бачити, я запозичував терміни "явне" і "ла-тентное" у Фрейда, який їх використовує в іншому контексті (хоча і Френсис Бэкон вже багато років тому говорив про "латентні процеси" і "латентні конфігурації" по відношенню до процес-сам, які недоступні для поверхневого спостереження).

Само ж розрізнення мотивів і функцій неодноразово упродовж багатьох століть проводилося дослідниками чело-веческого поведінки. І справді, було б дуже дивно, якби те розмежування, яке набуло для нас значення найважливішого розмежування функціонального аналізу, не було б кимось вже зроблено з тієї великої групи дослідників, що фактично застосовували функціональний підхід. Нам доста-точно буде згадати тільки декілька з тих, хто за останні десятиліття вважав необхідним розмежування між субъ-ективными цілями і функціональними наслідками дії.

Джордж Мид: "..це відношення ворожості до порушника закону має своєрідну позитивну сторону (читай латентну функцію) об'єднання усіх членів цієї общини в емоційній солідарності агресії. Тоді як найпрекрасніші гуманістичні заклики обов'язково виявляться такими, що суперечать інтересам багатьох членів громад або ж не торкнуться інтересів і уяви більшості і залишать тим самим цю общину розділеної і індиферентної, крик про допомогу при крадійстві або вбивстві адресується до найглибинніших комплексів людської психіки, що лежать під поверхнею індивідуальних спрямувань, що стикаються, і громадяни цієї общини, які були розділені своїми интере-сами, що розходяться, об'єднаються проти загального ворога" 39.

Еміль Дюркгейм в аналогічному аналізі соціальних функцій покарання також зосереджується на його латентних функціях (наслідках для общини), а не обмежує себе тільки його явними функціями (наслідками для злочинця).

В. Дж. Самнер: "..з найперших дій, за допомогою яких люди намагаються задовольнити свої потреби, кожне з них являється самодавлеющим і прагне тільки до негайного задоволення деякої потреби. З періодично возвра-щающихся потреб виникають звички осіб і звичаї груп, але ці звички і звичаї є наслідками, що є непередбаченими і неумисними. Їх замеча-ют тільки після того, як вони міцно затвердяться, і навіть після цього проходить тривалий час, перш ніж їх оцінять належним чином" 40.

Хоча це висловлювання не торкається латентних функцій стандартизованих соціальних дій для даної соціальної структури, в нім з достатньою ясністю проводиться істотна відмінність між цілями, наслідками, що маються на увазі, і об'єктивними.

Р. М. Макайвер: "Разом з прямими результатами дій соціальних інститутів існують інші результати, які знаходяться поза безпосередніми цілями людини.. ці типи результатів.. можуть, хоча і ненавмисно, мати велике значення для суспільства" 41.

^{39 М е a d G. H. The Psychology of Punitive Justice // American Journ. Of Sociology. 1918. N 23. P. 591.}

^{40 Sumner W. G. Folkways. Boston, 1906. P. 3.}

^{41 Ma elver R. M. Community. London, 1915. P. 314.}

 

У. І. Томас і Ф. Знанецкий: "Хоча усі нові (кооперативні, польські, селянські) інститути утворені з певною метою задоволення специфічних потреб, їх соціальні функції ні в якому разі не обмежуються їх явними і усвідомленими цілями.. кожен з цих інститутів - комуна або сільськогосподарський гурток, позиковий банк або ж сберега-тельная каса, або ж театр - є не просто деяким механізмом для втілення певних цінностей, але також і асоціацією людей, кожен член якої повинен брати участь в загальній діяльності цієї асоціації як живого, конкретного індивідуума. Який би не був пануючий, офіційний інтерес, в ім'я якого був заснований цей інститут, асоціація як конкретна група людських особистостей включає і багато інших неофіційних інтересів; соціальні контакти її членів не обмежуються тим, що вони спільно прагнуть до досягнення деякої загальної мети, хоча остання, безумовно, є як головною причиною утворення самої асоціації, так і найміцнішою ланкою, що її зберігає. Завдяки цій комбінації абстрактного, полити-ческого, економічного або ж дуже раціонального механізму для задоволення специфічних потреб з конкретною єдністю соціальної групи новий інститут є також кращою опосредующим ланкою між первинною селянською групою і вторинною національною системою" 42.

^{42 Thomas W., Znaniecki F. V. The Polish Peasant in Europe and America. V. 5. N. Y.,!920. P. 156.}

 

Ці і багато інших спостерігачів соціальних явищ час від часу розмежовували категорії суб'єктивних стосунків ("потреби", "інтереси", "цілі") і категорії, як правило, не усвідомлюваних, але об'єктивних функціональних наслідків ("своєрідна позитивна сторона", "ніколи не осознавае-мые наслідки", "мимовільна.. послуга суспільству", "функ-ция, не обмежена свідомою і явною метою").

Оскільки випадки для розмежування явних і прихованих функцій представляються досить часто і оскільки концептуальна схема повинна направляти увагу спостерігача на істотні елементи ситуації і попереджати можливість залишення їх непоміченими, то представляється доцільним охарактеризо-вать ця відмінність за допомогою відповідних термінів. У основі розмежування між явними і латентними функціями лежить наступне: перші відносяться до тих об'єктивних і предна-меренным наслідкам соціальної дії, які способ-ствуют пристосуванню або адаптації деякої певної соціальної одиниці (індивідуум, підгрупа, соціальна або культурна система); другі відносяться до неумисних і неусвідомлених наслідків того ж самого порядку.

Є ряд вказівок на те, що застосування соціальних термінів для позначення цього розмежування може мати певне евристичне значення, оскільки ці терміни включаються в концептуальний апарат теорії, сприяючи як процесу систематичного спостереження, так і наступному аналізу. За останній час, наприклад, розмежування між явними і прихованими функціями було використане при аналізі міжрасових браків, соціальної стратифікації, афектного переживання невдачі, соціологічних теорій Веблена, распро-страненных в Америці орієнтації по відношенню до Росії, пропаганди як засоби соціального контролю, антропологиче-ской теорії Малиновского, магічних образів у індійців навахо, проблем соціології знання і мод, динаміки особи, заходів національної безпеки, внутрішньої соціальної динаміки бюрократии43 і багатьох інших соціологічних проблем.

^{43 D a v i s А. До. Some Sourses of American Hostility to Russia // AJS. 1947. N 53. P. 174-183; Parsons T. Propaganda and Social Control // Parsons T. Essays in Sociological Theory; Kluckhohn C. Bronislaw Malinowski, 1884-1942 // JAF. 1943. N 56. P. 208-219; Він же. Navaho Witchcraft Op. cit. P. 46-47; У a r b e г В., L про b e I L. S. Fashion in Women's and the American Social System // Social Forces. 1952. N 31. P. 124-131; Mowrer O. N., Kluckhohn З Dynamic Theory of Personality // Personality and the Behavior Disorders. V. I. N. Y., 1944. P. 72; Jahoda M., Cook S. W. Security Measures and Freedom of Thought: an Explanatory Study of the Impact of Loyalty and Security Programs // Yale Law Journ. 1952. N 61. P. 296-333; Selznick Ph. TVA and the Grass Roots. S. F., 1949; Gould - n e r A. W. Patterns of Industrial Bureaucracy. Glencoe, 1954; Blau P. M. The Dynamics of Bureaucracy. Chicago, 1955; Davis A. K. Bureaucratic Pat - terns in Navy Officer corps // Social Forses. 1948. N 27. P. 142-153.}

 

Само різноманітність цих питань свідчить про те, що теоретичне розмежування між явними і латентними функціями не обмежується вузькою і приватною областю человече-ского поведінки. Проте перед нами все ще стоїть велике завдання визначення конкретних областей, де може бути використане це розмежування, і рішенню цієї великої задачі ми і присвятимо частину глави, що залишилася.