Введение 8 страницаЕкономі́чна ефекти́вність — це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку). Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до доходів. Соціальна справедливість — це сукупність історично сформованих уявлень про сутність людини, його особовій гідність і невід'ємні права; вимога відповідності між реальної значимістю особистості, соціальної групи, спільності та їхсоц. становищем, рівності усіх громадян перед законом, гарантійсоц. захищеності кожного. Соцаільна справедливість відображає спрайняття встановленого і діючого в економіці ладу, як прийнятого, що вірно відбиває інтереси людини, колективів, соціальних груп і всієї нації. Як правило, видільють три рівні розуміння сутності рівності: "рівність перед Богом", "рівність можливостей (шансів)", і "рівність результатів". Ідея рівності можливостей, як і ідея рівності перед Богом не суперечить принципові свободи. Навпаки, ідея рівності результатів несумісна з свободою. У ринковій економіці виникають нові критерії соціальної справедливості, скасуванні привілеїв, що мали місце лише в командній економіці, утвердження принципів ринкового розподілу доходів і багатств, реалізація економічної свободи громадян. Реалізація принципу соціальної справедливості в ринкових умовах передбачає диференціацію доходів різних працівників, без чого неможливо достатньо сильні стимули до економічної діяльності. Існують об’єктивні обмежувачі рівня диференціації доходів, тобто допустимі межі нерівності доходів в соціальному, економічному і політичному планах. Необхідність диференціації доходів, з одного боку, і наявність об’єктивних обмежувачів нерівності з другого, реально існуюча соціоекономічна дилема в сучасній економіці України. Проблема справедливості та несправедливості в ринкоівй економіці проявляється також через суперечність між економічною ефективністю і соціальною справедливістю. Надії домогтися підвищення матеріального добробуту людей і на цій основі забезпечити більшу справедливість при розподілі доходів грунтуються на перспективах динамічного економічного росту загального підвищення ефективності суспільного виробництва. Досягнути того рівня життя, який існував раніше і перевершити його можна шляхом ефективного економічного розвитку і розширення національного виробництва.
140. Можливості інтеграції України у світову економіку. Україна прагне стати повноправним членом світової системи господарювання. З'ясуємо перешкоди, що ускладнюють цей об'єктивний процес: 1) нераціональна структура виробництва. Наша держава не сприяє розвитку наукомістких галузей (машинобудування, електроніки, комп'ютерної техніки), а намагається створити вигідні умови традиційно розвиненим енерго- та матеріаломістким виробництвам. Окрім того, недостатньо розвинений внутрішній ринок споживання продукції; 2) неефективне використання ресурсів і низький технологічний рівень виробництва. Матеріале- та енергомісткість української продукції у 1,5-2 рази вища, ніж у розвинених країнах Європейського Союзу. Це означає, що вітчизняні товари, особливо у машинобудуванні та обробній промисловості, у своїй більшості не конкурентоспроможні як у якісному відношенні, так і за ціною; 3) постачальницько-збутовий характер зовнішньоекономічних зв'язків та неефективна структура зовнішньоторговельного обігу, в якому переважає сировина; 4) несприятлива екологія внаслідок того, що немає екологічно чистих технологій та надмірної кількості енергетичних і взагалі промислових комплексів; 5) виснаження певних видів мінеральних ресурсів, розміщення їх у несприятливих для експлуатації умовах. Усе це призводить до низької конкурентоспроможності економіки України. Щоб змінити становище, національна політика держави має спрямувати свої зусилля і ресурси на збільшення наукового потенціалу, інформаційних технологій, поліпшення інфраструктури та розвиток перспективних галузей. Пріоритетними галузями для нашої держави є виробництво космічної техніки, порошкова металургія, виготовлення зварювальної апаратури, будівництво важких транспортних літаків, суднобудування, послуги трубопровідного, залізничного, автотранспорту та автоперевезень, виробництво органічної і сільськогосподарської продукцій у цілому, харчова промисловість. Ці напрями та галузі дадуть ефект у середньостроковій перспективі. Для успішної інтеграції в систему міжнародних економічних відносин в умовах сьогодення Україна має такі переваги: 1) досить високий рівень розвитку науки; 2) географічний, транспортний та ресурсний пріоритети; 3) базові підвалини розвитку промисловості; 4) у минулому потужний і ще не до кінця розвалений потенціал військово-промислового комплексу; 5) працелюбність як одна з рис менталітету українця та досить висока кваліфікація виробничого персоналу; 6) дешевизна робочої сили. Визначимо деякі можливі спрямування інтеграції України у світову спільноту: - розвиток виробничого співробітництва між підприємствами України та інших країн; - залучення іноземних інвестицій; - розвиток науково-технічної співпраці; - збільшення експорту продукції та послуг; - участь у міжнародних науково-технічних, фінансово-кредитних та інших організаціях. Потрібна чітка стратегія подолання проблем і реалізації можливостей з метою входження у світове економічне співтовариство. Введение Автомобильный транспорт представляет собой отрасль материального производства. Как и всякая другая отрасль материального производства, транспорт имеет свой производственный процесс. Цель этого процесса – перемещение грузов и пассажиров. Автотранспорт играет существенную роль в транспортном комплексе страны. Ежегодно автотранспортом перевозится более 80% грузов и более 75% пассажиров. Одновременно автотранспорт является основным потребителем ресурсов, расходуемых транспортным комплексом: 66% топливных нефтяных происхождений, 70% трудовых ресурсов. Особенностью автотранспорта является возможность обеспечения перевозок между любыми пунктами, без промежуточного перегруза: меньше капитал вложения для осуществления перевоза, чем для других видов транспорта, что позволяет быстро организовать транспортный процесс. Автомобильный транспорт отличается мобильной маневренностью, универсальностью, возможностью быстро внедрять новых маршрутов. Особенно эффективен автомобильный транспорт при перевозке грузов и пассажиров. Одной из важных проблем, стоящих перед автомобильным транспортом, является стоящим эксплуатации надежности автомобиля. Решением этой проблемы, с одной стороны, обеспечение автопромышленности, за счет выпуска более надежных автомобилей, с другой стороны – совершенствование методов технической эксплуатации автомобиля. Это требует создание необходимой производственной базы для поддержания подвижного состава мирового применения прогрессивных и ресурсосберегающих технологических процессов ТО и ремонта, эффект средств механизации, автоматизации производственных процессов, повышение квалификации персонала, расширение строительства и улучшения качества дорог. Основными задачами, стоящими перед работниками автомобильного транспорта, является поддержание подвижного состава в исправном состоянии, за счет ТО и ТР автомобиля. Целью ТО является профилактика технического состояния подвижного состава, целью ТР поддержание подвижного состава в исправном состоянии. Целью данного курсового проекта является разработка технологического процесса восстановления коленчатого вала.
|
