Спільні риси та відмінності у будові та регламентації СВА та МСА.

Міжнародні стандарти містять принципи, процедури та відповідні рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки. Безумовно, про становлення ВА в Україні свідчить і формування нормативної бази. Рішенням Аудиторської палати України від 18 квітня 2003 р. № 122/2 стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів прийняті як національні стандарти аудиту з 1 січня 2004 р. і підлягають обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності. Основні положення таких стандартів є важливою складовою системи регулювання також ВА в Україні.

Доречним у цьому плані підкреслити, що Кодекс етики професійних бухгалтерів (Кодекс), прийнятий Міжнародною федерацією бухгалтерів, встановлює норми поведінки професійних бухгалтерів і викладає фундаментальні принципи, яких мають дотримуватися професійні бухгалтери, щоб досягти загальних цілей. Кодексом стосовно внутрішніх аудиторів передбачено, що вони забезпечують упевненість у наявності надійної системи внутрішнього контролю (СВК), що підвищує достовірність зовнішньої фінансової інформації її роботодавця. Здійснюють свої професійні обов’язки внутрішні аудитори шляхом проведення діяльності з оцінювання на об’єкті господарювання. Функції ВА, серед інших, передбачають оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

У цьому зв’язку певний акцент слід зробити на тому, що МСА 250 “Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів” передбачає встановлення відповідальності управлінського персоналу за відповідність звітів законам та нормативним актам. Згідно з п. 10 МСА 250 передбачені певні процедури які можуть допомогти управлінцям виконувати обов’язки із запобігання фактам невідповідності та з виявлення таких фактів. До складу процедур, які можуть допомогти управлінському персоналові виконувати обов’язки із запобігання фактам невідповідності фінансових звітів законам та нормативним актам та з виявлення таких фактів належать: моніторинг змін законодавчих вимог, запровадження і функціонування відповідних систем внутрішнього контролю, розробка на підприємстві Кодексу поведінки та забезпечення дотримання вимог даного Кодексу тощо. На великих суб’єктах господарювання з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств таку політику та процедури можна доповнити покладанням відповідних обов’язків на: відділ внутрішнього аудиту; ревізійну комісію.

Відомо, що МСА 300 “Планування” передбачає встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів. Слід зазначити, що при розробці загального плану аудиторської перевірки серед питань, які слід урахувати аудиторові, за п. 9 МСА 300 при оцінці характеру, часу та обсягу процедур рекомендується оцінити роботу підрозділу ВА з точки зору якості та її очікуваний вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки. МСА 310 “Знання бізнесу: питання, що підлягають розгляду” регламентує встановлення положень і надання рекомендацій щодо того, що розуміють під знанням бізнесу, чому це важливо для аудиту й аудиторського персоналу, який бере участь у проведенні аудиторської перевірки, чому воно стосується всіх етапів аудиторської перевірки, а також того, як аудитор одержує та застосовує ці знання.

Відомо, що процедури, що сприяють одержанню знань з бізнесу клієнта, передбачають отримання потрібних відомостей з багатьох джерел. За п.8 МСА 310 одним з таких джерел може бути спілкування з внутрішніми аудиторами та огляд звітів внутрішніх аудиторів. Заслуговує на увагу додаток до МСА 310 “Знання бізнесу: питання, що підлягають розгляду” де серед кола питань, що стосуються суб’єкта господарювання, однією з важливих характеристик управління і структури власності зазначено відділ ВА (наявність, якість роботи). МСА 400 “Оцінка ризиків та внутрішній контроль” передбачає встановлення положень і надання рекомендацій для досягнення розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю та аудиторського ризику і його компонентів: властивого ризику, ризику контролю та ризику не виявлення.

Наприклад, у п.8 МСА 400 розглядається одне з ключових понять з аудиту – СВК. Складовою частиною якої є середовище контролю. До чинників контрольного середовища, на думку Е. Аренса та Дж. Лоббека, слід віднести такі як: філософія адміністрації та стиль керівництва; організаційна структура; аудиторський комітет; засоби надання управлінських повноважень та накладення відповідальності; управлінські методи контролю; функція внутрішньогосподарського аудиту; методики і процедури роботи з персоналом; зовнішній вплив. Оцінка СВК суб’єкта господарювання передбачає оцінку та функціонування внутрішньогосподарського аудиту. Внутрішньогосподарський аудит запроваджується на підприємстві для перевірки ефективності контрольно-орієнтованих методів і процедур.

Слід відзначити, що дослідження практики ВА і внутрішнього контролю в Україні в умовах сьогодення є актуальним. Відомо, що при використанні роботи інших фахівців здійснюється оцінка роботи служб ВА.

Наприклад, метою МСА 610 “Розгляд роботи внутрішнього аудитора” є встановлення положень і надання рекомендацій зовнішнім аудиторам при розгляді роботи ВА. Однак, слід підкреслити, що процедури, передбачені в даному МСА, слід застосовувати лише до тих видів діяльності внутрішньої аудиторської перевірки, які є релевантними аудиторській перевірці фінансових звітів. Зовнішній аудитор повинен розглянути роботу служби ВА та оцінити його вплив на процедури зовнішнього аудиту. Цікавим з наукової точки зору є оцінка і перевірка роботи ВА, яка означає необхідність перевірки роботи для підтвердження її відповідності цілям зовнішнього аудиту.

При плануванні аудиту, за п.4 МСА 1006 “Аудит міжнародних комерційних банків”, розглядається надійність СВК та робота внутрішнього аудиту. МСА 1010 “Вивчення питань, пов’язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансових звітів” регламентує, що при здійсненні процедур по суті, якщо суб’єкт має відділ ВА, зовнішній аудитор з’ясовує, чи займаються внутрішні аудитори екологічними аспектами діяльності суб’єкта господарювання у рамках внутрішнього аудиту.