Фізіотерапія при бронхіальній астмі

 

В реабілітації хворих на бронхіальну астму широке застосування знаходять фізіотерапевтичні методи. Невід'ємною частиною фізіотерапевтичного лікування є інгаляції, що сприяють розрідженню і відходженню мокротиння. З цією метою застосовують лужні інгаляції з бронхолітиками, а також використовують відвари і настої трав, що володіють відхаркувальною, протизапальною і спазмолітичною дією.

Для корекції алергічної реактивності, поліпшення функціонального стану організму рекомендується електрофорез з магнієм, кальцієм, бромом за методикою загального впливу (№ 14-15), а з метою досягнення бронхолітичного ефекту - електрофорез з гангліоблокатором (ганглерон та ін.) Процедури електрофорезу проводять пластинчастими електродами, які накладають на грудино-ключично-соскоподібного м'яза і на паравертебральні точки шиї відповідних сторін (щодня, 15 хвилин, при силі струму до 3 мА) [37].

Для досягнення бактерицидного і бактеріостатичного ефекту застосовують дециметрові електромагнітні хвилі потужністю в 40-50 Вт протягом 12-15 хвилин.

Вибір і послідовність фізіотерапевтичних процедур обумовлені особливостями захворювання і фізичним станом хворого.

При порушенні моторно-секреторної функції повітряпроводящих шляхів призначають тепло-вологі лужні інгаляції настоїв трав, через 30 хвилин - інгаляції з хлорофолліптом, потім через 2 години - електрофорез кальцію хлориду і аскорбінової кислоти на грудну клітку або електрофорез магнію і брому на комірцеву зону.

У тому випадку, якщо бронхоспазм розвинувся на тлі переважного ураження респіраторних відділів легень, в основі патогенезу, як правило, лежить інфекційний чинник. Тому застосовують таку схему: після лужної тепло-вологої інгаляції на настої трав через 1 годину призначають електрофорез на область нижніх часток легенів з гепарином і міддю, потім інгаляцію з хлорофіліптом, етоній.

У тих випадках, коли ураження легень носить змішаний характер (повітряпровідні шляхи і респіраторні відділи), крім вищеописаних заходів, бажано призначити електричне поле УВЧ і електромагнітні хвилі НВЧ послідовно на проекцію запального фокусу і проекцію наднирників.

Важливе значення має поєднання ЛФК, масажу з гідротерапією і загартовуванням організму, особливо, якщо врахувати, що напади бронхіальної астми можуть розвиватися на тлі запальних захворювань дихального апарату.

Останнім часом широкого поширення для лікування хворих на бронхіальну астму отримали скипидарні ванни. Особливо корисні контрастні ванни. Водні процедури надають не тільки температурну, але і механічну дію, пов'язану з формуванням спинномозкових рефлексів. Шкірно-вісцеральні рефлекси змінюють діяльність внутрішніх органів, у тому числі дихальної, серцево-судинної систем, зі сприятливою відповіддю на подразнення відповідних ділянок шкіри.

Найбільш вірним засобом профілактики та лікування запальних процесів дихального апарату є загартовування організму. Загартовування хворих бронхіальною астмою сприяє відновленню нормальної функції дихального апарату шляхом рефлекторного впливу на порушену діяльність кори великих півкуль. Доведено, що процеси м'язового тренування і загартовування організму безпосередньо пов'язані між собою. Фізичні вправи впливають на хід проведеного загартовування, а метеорологічні фактори змінюють результати м'язового тренування [8].

Загартовування хворих слід проводити з великою обережністю і обов'язково з урахуванням вимог: поступовості, послідовності, систематичності і строго індивідуального підходу.

Існують наступні види загартовування:

1. Прогулянки на свіжому повітрі в полегшеному одязі (в залежності від погоди).

2. Сон на відкритому повітрі (влітку) і при відкритій кватирці (взимку).

3. Обтирання тіла водою температури 35-37 градусів зі зниженням її до 18-20 градусів.

4. Купання у відкритих водоймах - починати при температурі не нижче 23 градусів з поступовим зниженням її до 18-19градусов; можна купатися і в морській воді.

5. Систематичне обмивання ніг перед сном прохолодною водою (27-29 градусів) з поступовим зниженням її до кімнатної температури.

6. Систематичне полоскання рота і горла холодною водою, краще кип'яченою.

7. Катання на лижах і ковзанах у полегшеному одязі, краще спортивному.

8. Повітряні ванни - починати з температури не нижче 20-22 градусів з 10 хвилин і доводити до 1-2 годин.

Загартовування добре починати в літній час - період відносного благополуччя для хворих на бронхіальну астму, а потім продовжувати восени, взимку і навесні.