ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і
застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним
чинності.
2. Кабінету Міністрів України у чотиримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України
свої пропозиції щодо внесення змін до законів України у зв'язку з
прийняттям цього Закону, а також прийняти необхідні
нормативно-правові акти і привести свої нормативно-правові акти у
відповідність із цим Законом.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим
Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в
частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Установити, що починаючи з дня набрання чинності цим
Законом строки охорони авторського права, передбачені статтею 28 і
частинами першою і другою статті 44 цього Закону, застосовуються у
всіх випадках, коли 50-річний строк дії авторського права після
смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня
набрання чинності цим Законом.
5. Установити, що цей Закон застосовується до виконань і
фонограм, створених чи вперше опублікованих до дня набрання
чинності цим Законом, якщо на цей день не минуло 50 років після їх
першого запису або опублікування.
6. Установити, що об'єкти авторського права і суміжних прав,
які є предметом міжнародного договору, до якого Україна
приєдналася і згоду на обов'язковість якого дала Верховна Рада
України, і які створені чи вперше опубліковані до дня набрання
чинності цим Законом, підлягають захисту за цим Законом від дня
набрання ним чинності, якщо на цей день зазначені об'єкти не стали
суспільним надбанням в країні походження у зв'язку із закінченням
строку їх охорони в цій країні.
7. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної
Ради України від 23 грудня 1993 року "Про порядок введення в дію
Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3793-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 13, ст. 65).
8. У статті 2 Закону України "Про приєднання України до
Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів
(Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня
1979 року)" (189/95-ВР) (Відомості Верховної Ради України,
1995 р., N 21, ст. 155) виключити слова "повідомивши при цьому, що
дія зазначеної Конвенції не поширюється на твори, які на дату
набрання чинності цією Конвенцією для України вже є на її
території суспільним надбанням".
9. Доручити Міністерству закордонних справ України повідомити
Генеральному директорові Всесвітньої організації інтелектуальної
власності про те, що стаття 18 Бернської конвенції про охорону
літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня
1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року) від дня набрання чинності
цим Законом діє на території України в повному обсязі.
10. Доповнити абзац другий Закону України "Про приєднання
України до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від
незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року"
(738-14) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст.
265) реченням такого змісту: "З метою виконання вимог зазначеної
Конвенції поширити, на взаємній основі, національний режим захисту
суміжних прав, передбачений Законом України "Про авторське право і
суміжні права" (3792-12), на виробників фонограм з країн -
учасниць Конвенції та їхні фонограми, якщо строк охорони цих
фонограм не закінчився в країні походження".
11. Доручити Міністерству закордонних справ України
повідомити Генеральному Секретарю Організації Об'єднаних Націй про
доповнення Закону України "Про приєднання України до Конвенції про
охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення
їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року".
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 23 грудня 1993 року
N 3792-XII
ИБН АРАБИ
ГЕММЫ МУДРОСТИ
Во имя Бога,
Милостивого и Милосердного
[47] Да славится Бог, из предвечной обители Своей сердца Слов Своих(1) озаряющий той мудростью, что предстоящего пути утверждает единство, кое различием исповедных сект языков и народов не колеблется; и да пребудет благословение Божье и приветствие Его с правдивейших речей обладателем, из сокровищницы благородства черпающим, божественных сил пробудителем Мухаммедом и родом его.
В богоспасаемом Дамаске, в последнюю декаду месяца мухаррам шестьсот двадцать седьмого года(2) в ниспосланном мне благом видении узрел я посланника Божьего (да благословит и приветствует его Бог!) держащим в руке своей книгу. «Книга сия,– сказал он мне,– “Геммы мудрости” именуется; возьми ее и дай людям, и да будет она им на пользу». «Слушаю и повинуюсь,– ответил я,– Богу, посланнику Его и повелителям нашим». И вот, сей цели верный с усердием примерным все силы я отдал, дабы явить на свет сию книгу точь-в-точь такой, как указал мне Божий посланник (да благословит и приветствует его Бог!), ничего к тому не прибавив и не убавив. Мольбу ко Всевышнему я обратил и быть рабом Его, от власти дьявола огражденным, испросил на время сего предприятия моего и впредь навсегда, пока живу и дышу я. Молил я также во всем, что выйдет из-под моего пера или сойдет с моего языка, во всем, что сердце и ум мой хранят, чистоту и безгрешность во мне поддержать и святое вдохновение мне даровать, ниспосланием духа меня укрепив и душу мою от соблазна охранив, дабы не быть мне мудрствующим (мутахакким), а быть верным передатчиком (мутарджим), дабы у тех людей Божьих, сердец обладателей, что с сей книгой ознакомятся, не возникло сомнения [48] в чистейшей святости ее, примеси всякой лукавой душевной корысти лишенной. Надежду питаю, что Бог без внимания мольбу мою не оставил, а потому только Им был в трудах я своих вдохновляем, и нет в сих строках ничего сверх Его откровения, хотя я не пророк и совсем не посланник, а просто верный наследник и жизни загробной охранник.
