Методи навчання

Теоретичні, розрахункові і практичні положення дисципліни вивчаються студентами в процесі роботи над лекційним курсом, при виконанні самостійній роботі з навчальною літературою.

При викладанні дисципліни «Моніторинг світового ринку готельних і ресторанних послуг» для активізації навчального процесу передбачено використання таких сучасних навчальних технологій як проблемні лекції, міні-лекції, робота в малих групах, ділові ігри, кейс-метод.

Основними відмінностями активних і інтерактивних методів навчання від традиційних вважають не лише методику і техніку викладання, але і високу ефективність навчального процесу, які проявляють через:

- високу мотивацію студентів;

- закріплення теоретичних знань на практиці;

- підвищення самосвідомості студентів;

- вироблення здатності ухвалювати самостійні рішення;

- вироблення здібності до колективних рішень;

- вироблення здібності до соціальної інтеграції;

- придбання навичок вирішення конфліктів;

- розвиток здібності до компромісів.

Розподіл форм і методів активізації процесу навчання дисципліни «Моніторинг світового ринку готельних та ресторанних послуг» представлено в табл.

 

Таблиця – Використання навчальних технологій для активізації процесу навчання

Тема	Практичне застосування навчальних технологій
Тема 3. Чинники формування та умови розвитку кон’юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг	Проблемна лекція з питання «Кон’юнктуроформуючі циклічні та нециклічні чинники»
Тема 4. Основи методики моніторингу світового ринку готельних та ресторанних послуг	Міні-лекція, дискусія з питання «Сутність, зміст та особливості методів аналізу туристичних та готельних послуг»; презентація результатів роботи в малих групах
Тема 7. Організаційні та методичні основи прогнозування кон’юнктури світового ринку готельних та ресторанних послуг.	Міні-лекція, дискусія з питання «Методи прогнозування кон’юнктури світового ринку готельних та ресторанних послуг»; презентація результатів роботи в малих групах

Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми лекції обмежується кількома ключовими моментами і увага студентів має бути сконцентрована на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках. При проведенні проблемної лекції має бути розданий друкований матеріал і виділені головні висновки з питань, що розглядають.

При викладанні лекційного матеріалу студентам пропонують питання для самостійного розмірковування. При цьому лектор ставить питання, які спонукають студента шукати вирішення проблемної ситуації. Така ситуація змушує студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

На початку проведення проблемної лекції необхідно чітко сформулювати проблему, яку необхідно вирішити студентам. При викладанні лекційного матеріалу слід уникати прямої відповіді на поставлені питання, а висвітлювати матеріал таким чином, щоб отриману інформацію студент міг використати при вирішенні проблеми.

Міні-лекції передбачають викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значним обсягом, складністю логічних побудов, образів, доведень та узагальнень.

На початку проведення міні-лекції за обраними темами лектор акцентує увагу студентів на необхідності представити викладений лекційний матеріал у так званому структурно-логічному вигляді. На розгляд виносять питання, які зафіксовані в плані лекцій, але викладають їх стисло. Лекційне заняття, проведене в такий спосіб, пробуджує у студента активність і увагу на сприйнятті матеріалу, а також спрямовує його на використання системного підходу при відтворенні інформації, яку він одержав від викладача.

Проблемні лекції та міні-лекції доцільно поєднувати з такою формою активізації навчального процесу, як робота в малих групах.

Робота в малих групах дає змогу структурувати лекційні або практичні заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування досвіду соціального спілкування.

Після висвітлення проблеми (проблемна лекція) або стислого викладення матеріалу (міні-лекція) студентам пропонують об’єднатися в групи з 5-7 осіб і представити наприкінці заняття своє бачення і сприйняття матеріалу, тобто виступити перед аудиторією з результатам роботи групи.

Дискусії передбачають обмін думками і поглядами учасників щодо певної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Кейс-метод – метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.