Розрахунок параметрів сітьового графіка містить певний перелік часових показників.

Основними параметрами сітьового графіка є:

а) T_pi – ранній час здійснення i - ї події. Це час, необхідний для виконання всіх попередніх робіт даній події.

(2.12)

де L – шлях;

H – початкова (вихідна) подія всієї розробки;

i – подія.

б)T_пi – пізній час здійснення i – ї події. Це такий час настання події, перевищення якого викликає аналогічну затримку настання завершальної події:

(2.13)

де – довжина критичного шляху;

К – завершальна (кінцева) подія всієї розробки;

в)R_i – резерв часу події. Це такий проміжок часу, на який може бути відстрочене настання i - ї події без порушення строків завершення розробки в цілому:

(2.14)

г) R_пij – повний резерв роботи ij. Це максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху:

(2.15)

де t_ij – тривалість виконання роботи ij.

д)R_cij – вільний резерв роботи ij. Це максимальна кількість часу, на яке можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи при цьому ранніх строків початку наступних робіт:

(2.16)

е)K_нij – коефіцієнт напруженості роботи ij Він показує ступінь труднощів виконання роботи, у встановлений строк:

(2.17)
Після розрахунку перерахованих параметрів можна визначити:

Т_pнij – ранній строк початку роботи ij;

Т_pнij = Т_pi; (2.18)

Т_пнij – пізній строк початку роботи ij;

Т_пнij = Т_пj – t_ij; (2.19)

Т_poij – ранній строк закінчення роботи ij;

Т_poij = Т_pi + t_ij; (2.20)

Т_пoij – пізній строк закінчення роботи ij;

Т_пoij = Т_пj. (2.21)

Розглянемо спосіб розрахунку параметрів сітьового графіка безпосередньо на мережі (рисунок 3.2).

Рисунок 2.4 – Приклад розрахунку параметрів безпосередньо

на мережі

Кожна подія ділиться на чотири сектори, у верхньому секторі вказується номер події, у лівому – ранній час здійснення події, у правому – пізній час здійснення подій, у нижньому секторі – резерв події. Над стрілкою (роботою) вказується час, необхідний для виконання даної роботи.

Параметри мережі розраховуються в такий спосіб.

При русі ліворуч праворуч заповнюються тільки ліві сектори, причому за ранній час здійснення події приймається найбільше значення сумарного часу із всіх шляхів, що ведуть до даної події.

Визначення пізнього часу здійснення подій ведеться суворо у зворотному напрямку – від завершальної до вихідної події. Виходячи з того, що будь - яка розробка повинна бути закінчена в найкоротший час, пізній час здійснення завершальної події приймається рівним ранньому строку його здійснення і цей показник записується в правий сектор.

Після цього починають розраховувати пізні строки настання всіх інших подій, праворуч ліворуч. У праві сектори всіх подій записують мінімальне значення різниці між пізнім часом настання однієї з наступних подій і тривалістю роботи, що з'єднує цю подію з попередньою.

Щоб визначити резерв часу події, треба із числового значення правого сектора відняти числове значення лівого сектора даної події.

Щоб визначити повний резерв роботи, треба із числового значення правого сектора наступної події даної роботи відняти числове значення лівого сектора попередньої події даної роботи і тривалість самої роботи.

Щоб визначити вільний резерв роботи, треба із числового значення лівого сектора наступної події даної роботи відняти числове значення лівого сектора попередньої події даної роботи і тривалість самої роботи.

Щоб визначити коефіцієнт напруженості роботи, варто розділити тривалість роботи на тривалість цієї ж роботи плюс повний резерв роботи.

Щоб виділити критичний шлях, варто визначити послідовність взаємозалежних робіт, що мають нульові резерви часу, і коефіцієнти напруженості, рівні одиниці. Критичний шлях на графіку виділяється жирною лінією або подвійною.

Приклад розрахунку сітьового графіка представлений на рисунку 2.5.

 

 

Рисунок 2.5 – Приклад розрахунку сітьового графіка

Приклад розрахунку параметрів сітьового графіка наведений у таблиці 2.10.

 

Таблиця 2.10 – Розрахунок параметрів сітьового графіка

Ранній строк початку роботи [лівий сектор попередньої події]	Ранній строк закінчення роботи [лівий сектор попередньої події плюс час роботи]	Пізній строк початку роботи [правий сектор наступної події мінус час роботи]	Пізній строк закінчення роботи [правий сектор наступної події]
tрн01=0	tро01=0+35=35	tпн01=35 – 35=0	tпо01=35
tрн02=0	tро02=0+50=50	tпн02=150 – 50=100	tпо02=150
tрн12=35	tро12=35+15=50	tпн12=150 – 15=135	tпо12=150
tрн13=35	tро13=35+10=45	tпн13=45 – 10=35	tпо13=45
tрн27=50	tро27=50+10=60	tпн27=160 – 10=150	tпо27=160
tрн34=45	tро34=45+50=95	tпн34=95 – 50=40	tпо34=95
tрн35=45	tро35=45+15=60	tпн35=105 – 15=90	tпо35=105
tрн46=95	tро46=95+40=135	tрн46=135 – 40=95	tпо46=135
tрн56=60	tро56=60+30=90	tпн56=135 – 30=105	tпо56=135
tрн67=135	tро67=135+25=160	tпн67=160 – 25=135	tпо67=160
tрн78=160	tро78=160+20=180	tпн78=180 – 20=160	tпо78=180

 

Продовження таблиці 2.10

Повний резерв часу роботи [правий сектор наступної події мінус лівий сектор попередньої події й мінус час роботи]	Вільний резерв часу роботи [лівий сектор наступної події мінус лівий сектор попередньої події й мінус час роботи]
Rп01=35 – 0 –35=0	Rс01=35 – 0 –35=0
Rп02=150 – 0 – 50=100	Rс02=50 – 0 – 50=0
Rп12=150 – 35 – 15=100	Rс12=50 – 35 – 15=0
Rп13=45 – 35 – 10=0	Rс13=45 – 35 – 10=0
Rп27=160 – 50 – 10=100	Rс27=160 – 50 – 10=100
Rп34=95 – 45 – 50=0	Rс34=95 – 45 – 50=0
Rп35=105 – 45 – 15=45	Rс35=60 – 45 – 15=45=0
Rп46=135 – 95 – 40=0	Rс46=135 – 95 – 40=0
Rп56=135 – 60 – 30=45	Rс56=135 – 60 – 30=45
Rп67=160 – 135 – 25=0	Rс67=160 – 135 – 25=0
Rп78=180 – 160 – 20=0	Rс78=180 – 160 – 20=0

 

Навчальні завдання

1. Зробити розрахунок параметрів сітьового графіку за допомогою графічного методу. Вихідні дані за варіантами представлені на рисунках 2.6, 2.7, 2.8.

 

Рисунок 2.6 – Сітьовий графік для варіантів 1 – 10

 

Рисунок 2.7 – Сітьовий графік для варіантів 11 – 20

Рисунок 2.8 – Сітьовий графік для варіантів 21 – 30

 

Планування ресурсів, витрат і проектного бюджету.

План семінарського заняття

1. Методологічні основи планування ресурсів.

2. Планування витрат на виконання проектних робіт.

3. Поняття та порядок складання проектного бюджету.

Навчальні завдання

1. Згрупуйте наведені статті витрат у вигляді калькуляції
виробничої собівартості проектних робіт:

- інші прямі витрати;

- витрати на службові відрядження;

- відрахування на соціальні заходи;

- загальновиробничі витрати;

- витрати на оплату праці;

- матеріали;

- витрати на роботи, які виконують сторонні підприємства, установи й організації;

- спецпридбання для проектних, експериментальних робіт.

2. Розташуйте послідовно в порядку їх складання такі бюджети:

- запасів готової продукції;

- адміністративних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- виробництва;

- грошових коштів;

- продажу;

- загальновиробничих витрат;

- прямих витрат на матеріали.

3. На основі наведених у таблиці 2.11, 2.12 даних про витрати на виконання робіт проекту побудувати календарний план розподілу витрат і графік бюджету (наростаючим підсумком) для ранніх і пізніх строків виконання проекту.

 

Таблиця 2.11 – Розподіл затрат по роботах проекту зміни устаткування

Код роботи	Тривалість, дні	Затрати, грн..
на всю роботу	на один день
A
B
C
D
E
Усього			-

 

Таблиця 2.12– Розподіл затрат по роботах проекту зміни устаткування для ранніх і пізніх строків виконання

Роботи

Дні

A

ранні

пізні

B

ранні

пізні

C

ранні

пізні

D

ранні

пізні

E

ранні

пізні

Витрати по днях

ранні

пізні

Нароста - ючим підсумком

ранні

пізні

Теми рефератів

1. Види обмежень на кількість ресурсів проекту.

2. Метод критичного ланцюга управління резервами часу в проектах із обмеженнями по ресурсах.

3. Календарне планування ресурсів кількох проектів.

4. Фінансування проекту.