ББК 65.431.14-803.4(о)я73
© Крилова Л.В., Дибок В.В., 2013 ã Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2013 ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА Обслуговування іноземних гостей і туристів у ресторанах, кафе і барах має свої особливості, пов'язані не стільки з якоюсь особливою культурою обслуговування, скільки з урахуванням традицій харчування різних народів. Це визначає рівень культури і клас підприємства. У кожного народу існують свої, історично сформовані особливості харчування. Вони пов'язані з географічним положенням, історією країни, її економікою, народними традиціями і віросповіданням. Ці сформовані особливості, звичаї, смаки, звички повинні по можливості враховуватися під час організації обслуговування іноземних туристів. Організація обслуговування іноземних туристів припускає використання декількох видів меню, які враховували особливості національної кухні гостей і страви національності. Повинно бути комплексне меню європейських сніданків, меню обіду і вечері для групових туристів, меню порційних страв, дієтичних, вегетаріанських, дитячих тощо. Треба враховувати, наприклад, що американці п'ють каву перед сніданком, а корейці не вживають кави взагалі. Гостям з Індії і деяких інших країн варто подавати чай. Європейці снідають, обідають і вечеряють з мінеральною чи фруктовою водою, а народи Сходу — японці і корейці — найчастіше мінеральну воду не п'ють зовсім. Датчани, норвежці, чехи і румуни не люблять баранину. Угорцям не варто пропонувати киселі, а англійцям — варені ковбаси, млинці і пельмені. Румуни не вживають соуси, а корейці не визнають смак бульйонів. Скандинави не звертають увагу на страви із сиру. Конфузом може закінчитися пропонування гостям їхніх національних страв, якщо не витримані умови приготування. Специфічний обов'язок покладається на офіціанта під час обслуговування індивідуальних туристів: він повинен допомогти вибрати страви з меню з урахуванням традицій національної кухні туриста і запропонувати свої страви. З метою прискорення обслуговування іноземних туристів і підвищення продуктивності праці адміністрація закладів ресторанного господарства повинна впроваджувати прогресивні форми обслуговування (комплексне тижневе меню туристського сніданку, обіду і вечері, обслуговування за допомогою типом шведського столу й ін.). Тому майбутнім спеціалістам необхідно оволодіти знаннями щодо організації ресторанного господарства за кордоном. Метою вивчення дисципліни „Ресторанне господарство країн світу” є придбання знань майбутніми спеціалістами з національних традицій та особливостей харчування, знайомство з сучасною організацією підприємств ресторанного господарства за кордоном, формування спеціальних знань в області ресторанного сервісу, вивчення манери поведінки, правил чемності і ввічливості, прийнятих у суспільстві. Структура та зміст дисципліни „Основи ресторанного господарства за кордоном” відображає вимоги професійно-кваліфікаційної характеристики бакалавра напрямку підготовки „Технології в ресторанному господарсиві”.
ЛІТЕРАТУРА Основна: 1. Крилова Л.В. Організація ресторанного господарства за кордоном: Навч. посіб. для студ. ден. та заоч. форми навчання / Л.В. Крилова. – ДонНУЕТ, 2007. – 326с. 2. Зигель С.и Л. Ресторанный сервис. Основы международной практики обслуживания для профессионалов и начинающих. Пер. с нем. Ю.О.Бема\ С.и Л. Зигель, Х. и Р. Ленгер, Г. Штиклер, В. Тутмайер. – М.: Центрполиграф, 2003. – 288 с.
Додаткова: 3. Кристофер Э.-Т. Ресторанный бизнес: как открыть и успешно управлять рестораном: Пер. с англ. / Э.-Т. Кристофер. – М.: Рос Консульт, 1999. – 289с. 4. Ковешніков В.С. Використання закордонного досвіду організації громадського харчування: Навч. посіб./ В.С. Ковешніков– Київ: КТЕІ, 1991. 278с. 5. Сало Я.М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування. Ресторанна справа: Довідник офіціанта / Я.М. Сало. – Львів: Афіша, 2005. – 336 с. 7. Современная энциклопедия. Кулинарные традиции мира / Вед. ред. Е. Ананьева. – М.: Авнта плюс., 2003. – 432 с. 8. Либкин С.В. Лондонские рестораны – 3 / С.В. Либкин // Ресторатор. – 2006. - №4. – с. 56-59. 9. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов / А.Ю. Александрова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 462 с. 10. Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ: Учебник. – Издание 8-е, переработанное и дополненное / М.Б. Биржаков. – СПб.: «Издательский дом Герда», 2009. – 512 с. 11. Браймер Р. Основы управления в ресторанном бизнесе / Пер. с англ. – М.: Агент пресс, 2008. – 320 с. 12. Жигульский А.Ю. Кафе, бары, ретсораны: Лучшие проекты мира / А.Ю. Жигульский. – М.: Новое знание, 2010. – 319 с.
|
