Особливості організації і ведення наступу зимою

Зимою при глибокому сніговому покритті особо­вий склад механізованого взводу (відділення) наступає, як правило, на лижах. Спішування особового складу і постановка на лижі під час наступу з ходу проводяться, як правило, на більшому, ніж в звичайних умовах відда­ленні від противника.

Організовуючи наступ узимку, командир взводу крім звичайних питань повинен особливу увагу звернути на підготовку озброєння, бойової техніки і засобів індивідуального захисту для застосування їх в умовах низьких температур і на попередження переохолодження й обмороження особового складу, вжити заходів до забезпечення машин засобами підвищеної прохідності, особового складу лижами і маскувальними халатами, а також пофарбувати техніку в білий колір.

Часті снігопади, сніжні бури і заметілі, глибокий сніжний покрив і пухкий сніг різко обмежують маневрені можливості підрозділів (особливо поза дорогами). З настанням весняних відлиг, коли утвориться сніжний наст, можливе використання техніки поза дорогами. При цьому періодично виникаючі магнітні й іоносферні бурі впливають на роботу радіозасобів і на покази звичайного компаса. У цих випадках командир взводу керує діями підлеглих командами, що подаються голосом, сигнальними і рухомими засобами, а орієнтування на місцевості здійснює за допомогою гідронапівкомпасів і курсопрокладників.

Гірський рельєф з безліччю розсипів валунів у низинах і уздовж доріг, наявністю гірських рік, струмків і озер із крутими стрімчастими берегами, а також численні болота і драговини у весняно-осінні місяці представляють серйозні перешкоди для пересування бойової техніки, сковують чи утрудняють маневр підрозділів.

Часті тумани влітку, снігопади, бурани і заметілі узимку, тривала полярна ніч сприяють раптовості дій, змушують раціонально використовувати прилади нічного бачення, засоби освітлення місцевості. Полярний день, навпаки, утрудняє скритність розташування і пересування підрозділів.

При глибокому сніжному покриві особовий склад мотострілкового взводу наступає звичайно на лижах. Спішування особового складу і постановка на лижі при наступі з ходу проводиться, як правило, на віддаленні до 2 км від противника, а іноді і більше. В окремих випадках особовий склад може вставати на лижі, сідати на волокуші (сани), що буксируються багатоцільовими транспортерами, легкими броньованими всюдиходами, і доставлятися якнайближче до переднього краю оборони противника.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, що перешкоджають просуванню особового складу і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються, як правило, по дорогах, підтримуючи взвод вогнем. Атака на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) можлива по насту чи льодовому простору.

Танки при глибокому сніжному покриві наступають звичайно в ланцюзі мотострілкових підрозділів чи за ланцюгом, важкопрохідні ділянки вони долають з використанням навісного устаткування.

Під час бою в глибині оборони противника для здійснення обходів і атаки противника у фланг і тил командир мотострілкового взводу повинен широко застосовувати дії відділень на лижах.

При переслідуванні противника найважливішою умовою досягнення успіху в розгромі ворога є швидкий вихід навіть невеликих підрозділів на шляху його відходу, захоплення й утримання ними вузлів доріг, дефіле й інших вузьких місць.