Роль стратегічно­го мислення у формуванні стратегічного рівня підприємства

 

Стратегічно орієнтоване підприємство – це підприємство, де: стратегічне мислення є основою діяльності персоналу; існує (формується) система стратегічного управління; застосовується раціональний процес стратегічного планування, який дає змогу розробляти та використовувати інтегровану систему стратегічних планів; поточна повсякденна діяльність підпорядкована досягненню стратегічних орієнтирів [47].

Стратегічне мислення – це процес, за допомогою якого комерційне бачення втілюється в життя, це інструмент, що допомагає протистояти обставинам, які змінюються, планувати необхідні перетворення, впроводжувати їх у життя, а також передбачати нові напрямки і можливості.

Розрізняють індивідуальне стратегічне мислення, що виражається здатністю у виробленні та прийнятті особистої життєвої стратегії, і корпоративне стратегічне мислення, головною метою останнього є відповіді на питання, у якому напрямку рухатися, яким бізнесом займатися, і як у цьому бізнесі підтримувати достатній рівень конкурентоспроможності. У компаніях з високою корпоративною культурою корпоративне та індивідуальне стратегічне мислення майже збігаються.

Аналітичні можливості менеджера відіграють у стратегічному мисленні ключову роль. Вони дозволяють точно оцінювати дані стратегічного аналізу в зіставленні зі своїми знаннями, уміннями, інтуїцією і якщо потрібно коректувати стратегію.

Мета стратегічного мислення – сформувати потік думок, спрямований на підвищення конкурентоспроможності підприємства. Менеджер відповідно до наміченої стратегії розробляє шкалу цінностей і пріоритетів, продумує їх, а потім використовує в досягненні поставлених цілей і завдань, розвиваючи при цьому і корпоративну культуру.

Теоретично ідеальне стратегічне мислення не залежить від зовнішніх обставин, особистості харизматичного лідера, його знань, досвіду й умінь у конкретній сфері. Воно ґрунтується на високому духовному розвитку, на знанні законів природи і суспільства, вірі в оптимістичні перспективи.

На практиці менеджер стикається з розглядом перспективи підприємства через розгорнуті відповіді на наступні питання:

чи є існуюча стратегія задовільною з погляду рушійних сил галузі;

чи сприймає сьогоднішня стратегія майбутні ключові фактори успіху;

наскільки сьогоднішня стратегія забезпечить захист від жорстокої конкуренції в майбутньому;

наскільки сьогоднішня стратегія захищає від потенційних зовнішніх загроз і елімінує внутрішні слабкості;

наскільки уразливе підприємство для атак конкурентів;

які додаткові зусилля потрібні для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Таким чином, стратегічне мислення – це підвалина для формування стратегічної поведінки, яка зрештою і дозволяє забезпечити адаптацію системи до вимог середовища.

 

Контрольні запитання

1. Методологія стратегічного управління, етапи її формування.

2. Підприємство як відкрита система ринкової економіки.

3. Роль стратегічно­го мислення у формуванні стратегічного рівня підприємства.

4. Особливості формування стратегічного мислення на підприємствах.