Економічні погляди Уїльяма Петті (Англія)

Серед істориків економічної думки на теперішній час не має єдиного погляду на роль і значення Уїльяма Петті (1623-1689) у розвитку науки. Меркантилісти висувають його на роль одного з засновників політичної економії. Інші відносять його до видатних меркантилістів. У своїй роботі “Трактат про податки і збори” (1662 р.) Петті оговорює питання про монополії, природу і цінність грошей, відсоток і вексельний курс, земельну ренту, експорт грошей і товарів, про банки і ломбарди, злидарів, церкви, університети і інше. Але у нього змінюється підхід до економічних питань. Якщо для меркантилістів була очевидна цінність золота і срібла, то для Петті немає нічого очевидного, все потребує різнобічного розгляду. Так у своїй роботі “Різне про гроші” (1682 р.) він питає: “Не є країна тим більш бідною, чим менше вона має грошей? ” і відповідає: “Не завжди, бо подібно тому, як заможна людина тримає біля себе мало грошей або зовсім їх не тримає біля себе, а постійно перетворює їх знову і знову в різні товари з великою вигодою для себе, так може вчинити і вся країна, яка є не що інше, як поєднання великої кількості окремих людей”.

Що таке багатство країни? Про те як Петті його розуміє говорить його спроба підрахувати багатство Англії у роботі “Слово мудрим” (1664 р.). це сукупність земель, будівель, кораблів, тварин, грошей, посуду і таке інше. Іншими словами багатство нації, згідно Петті, це сума її рухомого і нерухомого майна. А які джерела багатства країни? Петті пише: “Виходячи з нашого переконання, “труд є батько і активний початок багатства, а земля – його мати”. Щоб зміряти сукупне багатство країни в окремий момент достатньо використати ті ціни, які діють на той час. Але зміна цін у часі – об’єктивна реальність. Ще таке зміна цін, якщо грошами виступає монета з коштовного металу? При підвищенні цін за міру зерна йде більше монет. Що це означає? Хліб дорожчає чи гроші дешевіють. Ще Аристотель ставив перед собою таку задачу, але Петті був одним з перших економістів нового часу, хто звернувся до цієї проблеми. Припустимо людина вирощує хліб. Частина врожаю знов йде на насіння, друга частина – на життєві потреби. Тоді “залишок складає природну і істинну земельну ренту цього року”, а середня за 7 років – звичайну ренту цієї землі. Відмітимо розподіл повного (валового) продукту на три частини: відшкодування витрат, заробітну плату (життєві потреби) і чистий доход (ренту). Потім Петті ставить питання: якій кількості грошей може дорівнюватися ця рента? Проблема, яку ставить Петті, пізніше отримала назву відносної вартості. Але він вирішував це питання безвідносно до обмінних угод. Метою його дослідження було упорядкування оподаткування. Для цього треба було вміти вірно оцінити багатство як окремої людини, так і країни в цілому. Вирішуючи таку задачу він і підійшов до питання про єдину міру цінності усіх господарських благ.

З ім’ям Петті пов’язане створення нової наукової дисципліни – економічної статистики. Він назвав цю область знань “політичною арифметикою”. Петті видав роботу з аналогічною назвою у 1676 р. на думку теперішніх світових авторів Уїльям Петті був тією людиною, яка створила поняття національного доходу. Крім того, він перший розрахував його, тобто придумав метод.