С.Бабич

 

 

Тема 9: Життя і творчість Івана Вишенського

(бл. 1550 — після 1621)

 

План:

1. Основні віхи життя і творчості (прийнята наукою модель біографії). Іван Франко як дослідник життя і творчості Івана Вишенського.

2. Суспільно-політичні погляди Івана Вишенського. Суперечності в оцінках і діяльності письменника.

3. Літературна творчість:

a) твори першого періоду (до 1596 р.);

b) твори другого періоду (після Берестейської унії);

c) жанрова розмаїтість творів (послання, памфлет, трактат, діалог, інвектива).

4. Загальна характеристика «Послання до єпископів».

5. Стильові особливості прози письменника. Використання прийомів і поетики ораторського мистецтва у стилі І.Вишенського.

6. Іван Вишенський і українська полемічна література.

 

Тексти:

Ø І.Вишенський. Викриття диявола-світодержця. Послання до князя Василя Острозького. Послання до всіх, живущих в Лядській землі. Послання до єпископів. Коротка оповідь про латинські спокуси // І.Вишенський. Твори. – К., 1986. – С.25-33, 57-133.

 

Література:

1. Білецький О. Полемічна література. Іван Вишенський // Білецький О. Зібр. праць... – Т.1. – С.264-276.

2. Білоус П. Іван Вишенський: проблема символічної біографії // Білоус П. Актуальні питання… — С.88-108.

3. Білоус П. Художність, закодована в образах (Послання І.Вишенського «Викриття диявола-світодержця») // Укр. мова і література у середніх школах… — 2003. — №4. – С.37-40.

4. Возняк М. Історія... – Кн. І. – С.399-438.

5. Грабович Г. Авторство і авторитет у Івана Вишенського: Діалектика відсутності // Слово і час. – 1990. – №6. – С.45-53.

6. Грицай М. Давня українська проза. – К., 1976. – С. 31-48.

7. Грицай М. Українська література XVI – XVIIІ ст. і фольклор. — К., 1969. — С.18-23.

8. Єрьомін І. Іван Вишенський і його громадсько-літературна діяльність // Вишенський І. Твори. – К., 1959. – С.3-39.

9. Єфремов С. Історія... – С.131-156.

10. Кримський А. Іван Вишенський // Кримський А. Твори: У 5 т. – К., 1972. – Т.2. – С.380-454.

11. Махновець Л. Сатира і гумор української прози ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1964. — С. 59-252.

12. Пащук А. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів, 1990.

13. Пелешенко Ю. «Плач землі» в Івана Вишенського та його джерела // Медієвістика... – Вип.2. – Одеса, 2000. – С.33-42.

14. Пінчук С. Іван Вишенський: Життя і творчість. – К., 1968.

15. Полєк В. Історія... – С.90-96.

16. Поплавська Н. Полемісти. Риторика. Переконування. — Тернопіль, 2007. — С.160-171, 232-245.

17. Русин М. Світосприйняття Івана Вишенського // Хроніка, 2000. – №37/38. – С.191-196.

18. Франко І. Іван Вишенський і його твори // Франко І. Зібр. творів... – Т.30. – С.7-211.

19. Франко І. Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність // Там само. – Т.28. – С.260-278.

20. Франко І. Іван Вишенський: Поема // Там само. – Т.3. – С.50-63.

21. Харитонов В. Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі… – С.196-222.

22. Чижевський Д. Іван Вишенський // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х т. — Т.2. — К., 2005. — С.130-141.

23. Чижевський Д. Історія... – С.225-232.

24. ІІІевчук В. Іван Вишенський та його послання // Вишенський І. Твори. – К., 1986. – С.3-18.

25. Шевчук В. Мандрівничий, котрий розпікав людське сумління // Шевчук В. Дорога... – С.68-82.

26. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.200-214.

27. Шевчук Василь. Сім зваб ченця Івана з Вишні: Історичний роман. – К., 1992.

28. Щурат В. До біографії і писань Івана з Вишні // Щурат В. Вибрані праці з історії літератури. – К., 1963. – С.74-81.

29. Яременко П. Іван Вишенський. – К., 1982.

 

Поміркуйте над висловлюваннями:

Треба було надзвичайних обставин, щоб чоловікові невисокого роду було можливо пізнати тодішнє життя у всій різнорідності його явищ та потім вирватися з нього і станути на такім високім становищі, з якого видно було ясно значення тих явищ, не зовсім ясне навіть для людей високопоставлених на драбині тодішньої суспільності. Треба було йому основно зректися того світу з усіма його привабами та спокусами, з усею його моральною байдужістю або й гнилизною, щоб викресати зі своєї душі такий могутній огонь, який горить у писаних словах Вишенського і не перестає й досі промовляти до нашого серця.