МЕТОДИ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ВИРАЗЦІ ШЛУНКУ І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

Вісімдесят відсотків водіїв оцінюють свою майстерність вище середньої...

Зокон Мерфі

1. Абсолютні покази: перфорація виразки, профузна шлункова кровотеча, стеноз і рубцеві деформації шлунка, малігнізація виразки.

2. Відносні покази: хронічні кальозні виразки шлунка з дисплазією епітелію в периульцероз­ній зоні (особливо при локалізації виразкового дефекту в кардіальному від­ділі і на великій кривині), повторно кровоточиві виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, часто рецидивуючі виразки, пенетруючі виразки.

3. Фізіологічне обгрунтування операцій при виразковій хворобі:

3.1. усунення морфологічного субстрату виразки

3.2. зниження шлункової секреції.

3.3. відновлення пасажу їжі.

3.4. збереження функції шлунка.

4. Резекція шлунку – операція, при якій видаляють частину шлунка з подальшим віднов­лен­ням прохідності травної трубки. Перше повідомлення про вдалу резекцію шлунка з приводу злоякісної пухлини було зроблене Більротом у вигляді відкритого листа, адресованого редактору журналу " Wienner Medizinische Wochenschrift" д-ру Л.Віт­те­ль­­сховеру. Цей лист надрукований у шостому номері журналу, у суботу 5 лютого 1881 року у розділі фельєтонів.

4.1. Основні етапи операції:

4.1.1. мобілізація великої і малої кривини шлунка

4.1.2. видалення частини шлунка

4.1.2. відновлення прохідності травної трубки

4.2. Резекція за Більрот-I (1881 р.), при якій анастомоз накладають між нерезекованою частиною шлунка і куксою дванадцятипалої кишки " кінець в кінець". На сьогодні нараховують більше 35 модифікацій цієї операції.

4.3. Резекція за Більрот-II (1885 р.), яка при виконанні третього етапу включає закриття кукси дванадцятипалої кишки і утворення анастомозу між проксимальною куксою шлунка і петлею худої кишки способом " кінець в бік". Є більше 40 модифікацій.

4.4. Ранні ускладнення резекції шлунку.

4.4.1. кровотеча з лінії швів чи у вільну черевну порожнину;

4.4.2. неспроможність кукси ДПК;

4.4.3. перитоніт;

4.4.4. післяопераційний панкреатит

4.5. Пізні ускладнення резекції шлунку.

4.5.1. демпінг-синдром. Причина: втрата резервуарної функції шлунка, регулюючої функції воротаря, виключення ДПК, порушення інервації ДПК. Виникає приступ слабкості через 15-20 хвилин після прийому їжі, сонливість, головокружіння. Лікування: в тяжких випадках – реконструктивна операція, метою якої є сповільнення скидування їжі з шлунку. В легких випадках – лікування у гастроентеролога.

4.5.2. пептична виразка гастроентероанастомозу. Причини: надто економна резекція (менше 2/3 шлунка), залишення частини пілоричного відділу, гормоноактивні пухлини (синдром Золлінгер-Еліссона). Клініка виразкової хвороби. Лікування – ререзекція. Консервативна терапія малоефективна.

4.5.3. синдром привідної петлі – порушення евакуації з привідної петлі і підвищення у ній тиску. Характерними ознаками є біль в правому підребер’ї, блювання жовчю, еластичний утвір у епігастрії, який зникає після блювання. Лікування консервативне і оперативне.

4.5.4. синдром малого шлунка – основною скаргою є відчуття переповнення після вживаня невеликої кількості їжі. Лікування у більшості випадків не потребує – поступово необхідний розмір шлунку відновлюється..

4.5.5. анастомозит – клінічна картина стенозу виходу з шлунку. Консервативна терапія малоефективна.