Одиниці вимірювання і оподаткування у XVIII – XX ст

Подальше розширення і вдосконалення зовнішніх та внутрішніх соціально-економічних торговельних зв'язків Російської імперії вимагало створення нових еталонів мір та вдосконалення метрологічної системи. Наприкінці 1736 р. Сенатом Росії була створена Комісія ваги та мір, яку очолив граф Михайло Головкін і до якої були залучені відомі вчені, винахідники з різних галузей науки.

Основою для створення зразків, еталонів мір довжини послужила лінійка завдовжки піваршина, яка належала Петру І і зберігалась у Кунсткамері. За цією лінійкою було виготовлено еталони мір довжини – мідний аршин і дерев'яний сажень, який дорівнював трьом аршинам. В основу одинці ваги була покладена пудова, виготовлена у 1727 р. В. Татищевим, гиря і дрібні гирі Монетної канцелярії. Основною мір сипучих тіл був четверик Московської великої митниці, а рідких – відро Московського Кам'яномістського питейного двору.

Однак Комісії мір та ваги не вдалося пов'язати основну міру довжини з градусом земної кулі та запровадити десятковий принцип ділення одиниць. Метрологічна система не відповідала найновішим вимогам науки, культури, торгівлі та виробництва. Значна кількість еталонів на місцях у XVIII ст. також не відповідала вимогам і була застарілою. Тому у квітні 1792 р. був виданий указ про,, Учреждение повсеместно в Российской империи верных весов, питейных и хлебных мер” Указом Павла І передбачалося відлити чавунні еталони мір і замінити ними старі, але поза увагою залишилися міри довжини, що співвідносилися з англійським дюймом. У 1807 р. в Петербурзі були прийняті на зберігання виготовлені Карлом Гайнамом кришталевий, сталевий і мідний аршини завдовжки 28 англійських дюймів.

52 чотиригранні аршини були виготовлені і відправлені в губернії, а 1811 р. у Петербурзі почала працювати фабрика для їх виробництва, яка за 10 років виготовила понад 1 мільйон аршинів.

У 1826 і 1832 роках були створені Комісії з мір та ваги, наслідком роботи яких став закон 1825 р.,, О системе российских мер и весов”. Система мір та ваги, визначена цим законом, проіснувала до 1927 р., до введення в СРСР метричної системи.

В основу мір довжини були покладені співвідношення російських та англійських одиниць вимірювання, а саме: верста, яка містить 500 сажнів або 1066 м; сажень – 3 аршини, 7 футів або 213, 36 см; аршин – 4 четверті, 16 вершків, 28 дюймів або 71, 12 см; четверть – 4 вершки або 17, 77 см; фут – 12 дюмів або 30, 38 см; дюйм – 10 ліній або 2, 54 см; лінія – 10 точок або 2, 54 мм.

Особливих змін міри поверхні не зазнали; головною одиницею стала десятина, яка замінила четверть. Десятина поділялась на 2 півдесятини – 4 четверті – 8 восьмих десятини. Десятина також дорівнювала 2400 квадратним сажням (80x30), хоча на практиці використовувалася десятина господарська тобто 3200 квадратних сажнів (80x40), а також сотельна десятина – 4000 квадратних сажнів (100x40).

За указом 1836 р. з’являється нова одиниця – гарнець, який дорівнює 200, 15 куб. дюйма, за вагою – 8 фунтам перегнаної води при температурі +13, 5 градуса за Реомюром.

Поступово простежується тенденція до заміни мір сипучих тіл мірами ваги, особливо в торгівлі.

Указом 1835 р. було точно визначено місткість відра розміром 30 фунтів чистої води при найбільшій щільності та температурі +13, 5 градусів за Реомюром. Використовувалось багато іноземних одиниць, що пов'язано з тарою різних напоїв: канна, анкерок, оксофт, галенок. У цілому співвідношення одиниць виміру рідини було таким: бочка поділялась на 40 відер, 4, 9196 гектолітра; відро – 4 чверті, 10 штофів, або кружок і 12, 299 літра; чверть – 5 горілчаних, пляшок, 10 півпляшок, або сороковок; штоф – 2 півпляшки, 1, 2299 літра; пляшка – 2 сороковки, 0, 6149 літра; сороковка – 2, 5 соток (чарок), 0, 3074 літра; сотка – 2 шкалики – 0, 123 літра.

Використовувались й інші поділи відра або мірника.

Існувала також молочна кружка, яка дорівнювала горілчаній пляшці, або 1/20 відра. Ці одиниці замінили попередні, які ще інколи використовувались.

У процесі метрологічних реформ одиниці ваги були уточнені та впорядковані відповідно до законодавства. В основі системи лежав фунт, який дорівнював за вагою 25, 019 куб. дюйма дистильованої води при температурі +13 градусів за Реомюром і узгоджувався з німецьким лотом. У такому вигляді міри ваги проіснували до введення метричної системи: берковець містив 10 пудів, 163, 8 кг; пуд – 40 фунтів, 16, 38 кг; фунт – 32 лоти, 96 золотників, або 409, 512 г; лот – 3 золотники, 12, 191 г; золотник – 96 долей, або 4, 2657 г.

З XVIII ст. впорядковуються і міри аптечної ваги, де був свій поділ: фунт поділявся на 12 унцій; унція – 8 драхм; драхма – 3 скрупули; скрупула – 20 гранів; гран – 1/16 г.

У XVIII – XIX ст. на землях під владою Австрії, до введення у 1875р. метричної системи і навіть вже після її введення, використовувалися народні міри як давнього, так і недавнього походження. Для виміру полотна використовували одиницю довжини міри, яка дорівнювала 30 цалям, або 76 см, відома також стінка – 7 ж та постав – майже 28 м. Поземельними мірами були чвертка – 8-10 десятин, загін – 5-6 десятин, відріз – 3 десятини, різа – 2 десятини, плурізка – 1, 5 десятини, пішак – 11 моргів, клітка – 12 моргів. Цікаві також день – площа зорана за день, що становить 0, 75 десятини, та упруг – третина дня, площа зорана упрягом волів. Серед одиниць об'єму були поширені куб. сажень для виміру дров, а також око – від 1, 0 до 1, 5 літра та камінь – 24, З0, 32 і 36 фунтів, яких використовували для зважування тютюну, цукру, воску тощо.