Актуальність темиОсновна: 1. Педиатрия: Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений III-IV уровней аккредитации. 2-е изд., испр. и доп./ В.Г. Майданник. - Харьков: Фолио, 2006.
2. Вибрані питання дитячої кардіоревматології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів IV рівня акредитації. / під ред. проф. О.П. Волосовця, В.М. Савво, С.П. Кривопустова. – Київ, Харків. – 2006
3. Дитячі хвороби (В.М. Сідельников, В.В. Бережний, Б.Я. Резник та ін.)- К.: «Здоров’я», 1999.
4. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. Руководство для врачей.- М.: «Медицина».-1987.
5. Орлов В.П. Руководство по электрокардиографии.-М.МИА.-1997
6. Медицина дитинства /За ред.П. С. Мощича, К.: Здоров’я, 1994
Додаткова: 1. Болезни сердца и сосудов у детей.- М.: Медицина, 1987.
2. Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб: Питер, 2006
3. Педиатрия: Пер.с англ..//гл.ред.Н.Н.Володин -М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997.
4. Пєший М.М. Електрокардіографія дитячого віку. -Полтава, 2002
На методичній нараді кафедри педіатрії№2 Завідувач кафедри Професор Дудник В.М. ______________________ “__”___________2013р. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Вінниця 2013 Актуальність теми В теперішній час відомо приблизно 40 різних типів жовтяниць у новонароджених умовно їх розділяють на 4 групи: гемолітичні, кон’югаційні, механічні і паренхіматозні. Жовтяниця розвивається у 60% доношених та 80% недоношених новонароджених. У більшості випадків перебіг жовтяниці є сприятливим і не становить загрози для життя та здоров’я немовляти. В цих випадках жовтяниця розцінюється як фізіологічний стан, зумовлений особливостями розвитку та метаболізму дитини в цей період життя. Тому з одного боку, необхідно звести до мінімуму забір крові та лабораторне обстеження здорових дітей за фізіологічною жовтяницею. З другого боку, через потенційну токсичність непрямого білірубіну для центральної нервової системи новонародженого, а також у зв’язку з тим, що жовтяниця у новонароджених може бути симптомом іншого серйозного захворювання, необхідно здійснювати моніторинг для своєчасного розпізнавання станів, що вимагають додаткових втручань. Важливо попередити незворотнє ушкодження ЦНС. Підвищення концентрації сироваткового білірубіну, яке супроводжується жовтяницею, являється одним з найбільш частих метаболічних розладів в періоді новонародженості. Актуальність проблеми обумовлена також тим, що нерідко жовтяниця супроводжує багато захворювань, має важкий перебіг і навіть може мати летальний кінець. Рання діагностика і своєчасне почате лікування обумовлюють прогноз і перебіг захворювання, супроводжуючи жовтяницю. Стала тенденція зростання прошарку соціально-дезадаптованих дітей в Україні (рівень загальної інвалідності дітей збільшився до 78%) визначає за доцільність подальшого аналізу причин, які призводять до такого несприятливого явища. Причиною ушкодження мозку новонародженого лежить сукупність декількох факторів (хронічна гіпоксія, травма, інфекція, інтоксикація). Важко виділити головну причину, оскільки чинники хронічної гіпоксії сприяють пологовій травмі. Однак за допомогою нейросонографії, магнітно-ядерного резонансу, та комп’ютерної томографії можно встановити характер та топіку ураження. Аналіз причин первинної інвалідності, пов’язаних с захворюваннями на церебральний параліч засвідчує недостатню діагностику органічних змін в неврологічному статусі у новонароджених в пологових будинках. Це призводить до запізнілого призначення адекватного відновного лікування, що призупиняє можливість попередження у 70-80% дітей з перинатальною патологією нервової системи формування грубого неврологічного дефекта. До сьогодні гіпоксичні ушкодження ЦНС у новонароджених і їхні наслідки залишаються провідною патологією в дитячій неврології, неонатології, педіатрії. Водночас недостатність знань фахівців з основних клініко-диференціальних критеріїв щодо наслідків гіпоксичних ушкоджень ЦНС та дезадаптаційного синдрому тощо призвело до необгрунтованого зростання чинника гіпоксії в структурі психоневрологічної патології у дітей. Необгрунтовано призначається велика кількість медикаментів, небайдужа для дитини, яка народилась в умовах зростаючого згубного впливу екосередовища. Особливо це стосується недоношених, у яких ризик розвитку органічної патології головного мозку значно вищий, ніж у доношених. За даними ряду авторів, 2/3 причин, що викликають розлади мозкового кровообігу у недоношених, діють постнатально, вони прогнозовані, і у лікарів є можливість попередити тяжкі ушкодження головного мозку.
2. Конкретні цілі. 2.1. На підставі перинатального анамнезу і даних об’єктивного обстеження визначити різні клінічні варіанти та ускладнення жовтяниць новонароджених. 2.2. Визначити тактику ведення новонародженого в залежності від клінічного варіанту жовтяниць новонароджених. 2.3. Демонструвати вміння ведення медичної документації в умовах стаціонара чи амбулаторно. 2.4. Планувати обстеження новонародженого з визначенням показань до застосування того чи іншого пара клінічного дослідження. 2.5. На підставі перинатального анамнезу і даних клінічного обстеження визначити причини і генез перинатальних пошкоджень ЦНС. 2.6. Інтерпретивути дані лабораторно-інструментального обстеження. 2.7. Проводити диференціальну діагностику жовтяниць у новонароджених в залежності від фракцій (прямий, непрямий) білірубіну. 2.8. Ставити попередній клінічний діагноз. 2.9. Призначити лікування новонароджених з жовтяницями в залежності від важкості стану і пара клінічного обстеження. 2.10. Призначити лікування перинатальних пошкоджень ЦНС в залежності від періоду хвороби (гострий і відновний). 2.11. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та фахової субординації. 2.12. Оптимізувати методику ведення новонароджених за інформативною згодою. 2.13. Оцінити неврологічний статус здорового новонародженого. 2.14. Виділити фактори, що зумовлюють гіпоксичні ушкодження ЦНС у новонароджених. 2.15. Виділити провідні синдроми гіпоксичного ушкодження ЦНС у гострий і відновний періоди. 2.16. Розробити діагностичний алгоритм гіпоксично-ішемічного і гіпоксично-геморагічного ушкодження ЦНС у новонароджених. 2.17. Провести диференціальну синдромальну діагностику гіпоксичного ушкодження головного мозку у немовлят. 2.18 Поставити діагноз гіпоксичного ушкодження ЦНС у дітей до року.
|
