Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого (підсудного)

1.Чітке з’ясування фабули справи. Експерт-психолог реконструює тимчасову послідовність подій, використовуючи всі наявні в справі показання (обвинуваченого, свідків, потерпілих), матеріали виходу на місце події і слідчих експериментів, а також дані судових експертиз.

2. Психологічний аналіз індивідуально-психологічних особливостей і динаміки психічного стану та психічної діяльності підекспертного за матеріалами кримінальної справи.

3. Проведення експериментально-психологічного дослідження.

4. Порівняльний аналіз даних психологічного вивчення кримінальної справи і результатів експериментального дослідження.

5. Аналіз взаємодії особистості підекспертного з юридично значимою ситуацією. Дослідження особливостей сприйняття ситуації, її усвідомлення обвинуваченим, довільної вольової регуляції ним своїх дій, контролю своєї поведінки, та інших регуляторних психологічних механізмів – з урахуванням індивідуально-психологічних можливостей, емоційного і функціонального стану, особливостей рівня психічного розвитку, психічних розладів.

6. Складання експертних висновків (відповідей на питання судово-слідчих органів).

Методи та методики дослідження індивідуально-психологічних особливостей:

а) Індивідуально-психологічні особливості: темперамент (опитувальники Стреляу, Айзенка); характер (опитувальник Шмішека, ПДО); риси особистості (опитувальник Кетелла); інтегративні типи особистості (ММРІ).

б) Окремі психічні функції: патопсихологічні методи дослідження уваги, пам’яті, мислення.

в) Функціональні та емоційні стани: тест Люшера.

г) Інтелект: тест Векслера; матриці Равена.

д) Самосвідомість і самооцінка: репертуарні решітка Келлі; шкали самооцінки за Дембо-Рубинштейн.

е) Цінності, соціальні установки: тест Рокича.

ж) Емоційно-мотиваційна сфера: ТАТ; тест Роршаха; тест Розенцвейга.

з) Саморегуляція: методика «Рівень домагань» Хоппе; суб’єктивна локалізація контролю Роттера.

Питання судово-слідчих органів і особливості проведення судово-психологічної експертизи:

1. Які індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого (підсудного)?

Предмет дослідження – індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого, які мають юридичне значення, а саме індивідуальні особливості, які включають здібності, систему відносин, світогляд, цінності, установки, мотиви, звичні способи адаптації і реагування, темперамент, характер, культурні відмінності, емоційні особливості та ін.

Поняття індивідуально-психологічних особливостей містить у собі й аномалії особистості. Психолог-експерт може використовувати широке коло явищ, пов’язаних з індивідуальними особливостями підекспертного, що дозволяє експерту складати «психологічний портрет» обвинуваченого як контекст рішення багатьох юридичних питань.

2. Чи має обвинувачений такі індивідуально-психологічні особливості, які мають значення для судово-слідчих органів?

Вирішення цього питання потребує встановлення особистісних рис, наприклад, таких, як підвищена агресивність, жорстокість, імпульсивність, або підвищена сугестивність, в інших випадках важливого значення набуває змістовна характеристика ціннісних, моральних орієнтацій, соціальних установок, мотиваційної, вольової сфер особистості та ін.

3. Чи могли індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого вплинути на його поведінку під час здійснення інкримінованого йому діяння?

Особистісні особливості людини виявляються в її діях, в поведінці, завжди визначається взаємодія індивідуально-психологічних і ситуаційних факторів.

З позицій судово-психологічної експертизи, індивідуально-психологічні особливості обвинуваченого впливають на його поведінку в тому випадку, коли вони обмежують його здатність до смислової оцінки і вольового контролю своїх протиправних вчинків, тобто здатність повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або здійснювати їхню довільну регуляцію і контроль у момент скоєння інкримінованих йому діянь.

Послідовність роботи експерта-психолога щодо визначення впливу індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого на його поведінку:

- розкрити психологічний механізм істотного впливу на поведінку;

- визначити, які ланки мотивації поведінки виявилися порушеними;

- провести аналіз взаємодії особистості і конкретної ситуації скоєння злочину.

Аналіз взаємодії особистісних структур із ситуаційними перемінними передбачає:

- виявлення суб’єктивної значимості ситуації, ступеня її новизни для підекспертного, сили її фрустраційного впливу, особливостей переробки її інформаційних характеристик, можливостей співвіднести вимоги ситуації із самооцінкою людини;

- визначення здатності людини до адекватного вибору можливих варіантів дій, прогнозу їхніх можливих наслідків, особливостей регуляції поведінки під час скоєння злочину.

Даний предметний вид судово-психологічної експертизи є одним з найскладніших, він потребує досвіду проведення експертизи.

Судово-психологічна експертиза емоційних станів.

Експертизою може бути встановлено:

· чи не знаходився обвинувачений у момент вчинення інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту;

· яка психологічна характеристика емоційного стану особи в період, що передував учиненому;

· яким чином характер емоційного стану і переживань особи відобразилися на її поведінці в досліджуваній ситуації;

· яким чином характер емоційного стану особи (потерпілого, свідка) у період досліджуваної ситуації відобразиться на її показаннях.