Методи оцінюванняЗаказ книг для вузов и библиотек: (812) 103-73-73. Специальное предложение - e-mail: [email protected]
Методи оцінювання. Знання та вміння студентів оцінюються за допомогою: 1. Презентації на семінарському занятті. Критеріями оцінки є зміст, спосіб подачі матеріалу, оригінальність та інноваційні методи аналізу процесів, що розглядаються. 2. Виконання практичних завдань. Критеріями оцінки є повнота виконання завдання, правильний підбір методів і методик експертного дослідження, правильність експертних висновків і практичних рекомендацій. 3. Написання реферату. Критеріями оцінки є актуальність змісту, самостійність, аналітичні здібності, ступінь та форма узагальнення матеріалу, глибина критичних зауважень, різноманітність й обґрунтованість пропозицій щодо вдосконалення визначеної проблеми. 4. Підсумкове тестування.
І. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології»
Модуль 1. Психологічна експертиза як особливий вид діяльності психолога.
ТЕМА 1. Особливості психологічної експертизи в різних галузях психології. Питання: 1. Поняття та зміст психологічної експертизи. Визначення експертизи. Обставини, при яких доцільно призначати експертизу. Принципи використання експертизи для вирішення спеціальних завдань. Нормативні акти, які регламентують проведення психологічної експертизи та напрямки її застосування. Методичні рекомендації щодо проведення різних видів експертизи. Вимоги до особистості експерта. Експертні групи. 2. Етичні проблеми проведення експертизи. Права та обов’язки експерта-психолога. Умови, що визначають особливості діяльності експерта-психолога. Принципи етики експерта-психолога. Професійна компетентність. Особистісний підхід (повага прав і честі особистості досліджуваного). Незалежність. Конфіденційність. Права та обов’язки експерта-психолога. Література: 3, 5, 6, 8, 10, 12, 17, 22, 38, 40, 50.
ТЕМА 2. Теоретичні основи психологічної експертизи. Питання: 1. Предмет та компетенція психологічної експертизи. Обмеженість предметної галузі психологічної експертизи. Компетентність як сукупність завдань, які постають перед експертами, їх можливостей та повноважень. 2. Принципи експертного дослідження. Рівневий аналіз поведінки і діяльності. Взаємодія особистісних і ситуаційних факторів. Єдність свідомості і діяльності. Принцип розвитку. 3. Психологічна діагностика в психологічній експертизі. Психодіагностика як обов’язкова частина психологічної експертизи. Методи психодіагностики, які використовуються в експертному дослідженні. Етапи в роботі експерта-психолога: вивчення матеріалів справи; вивчення спеціальної літератури за напрямками експертизи; попереднє дослідження випробуваного; експериментальне дослідження; обробка отриманих результатів та їх інтерпретація; складання акту експертизи; подання акту на слідстві або в суді. Література: 1, 3, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 17, 22, 29, 34, 36, 38, 40, 43, 48, 50.
ТЕМА 3. Характеристика окремих видів психологічної експертизи. Питання: 1. Особливості гуманітарної експертизи. Сучасний стан розробки проблем гуманітарної експертизи. Визначення гуманітарної експертизи. Головні аспекти та критерії гуманітарної експертизи. Функції, завдання, предмет експертної діяльності. Методика проведення гуманітарної експертизи та методологічні проблеми. Компетентність учасників гуманітарної експертизи. 2. Психологічна експертиза сімейних проблем. Розгорнута характеристика сімейної експертизи. Експертно-психологічне дослідження сімейних проблем. Основні проблеми сімейних стосунків. Нормативні акти, що регулюють сімейні стосунки. Методи дослідження сімейних стосунків. 3. Трудова (психологічна) експертиза. Визначення трудової експертизи, її зміст і характеристика. Види трудової експертизи. Прогностична трудова експертиза. Ретроспективна трудова експертиза. Експертизи працездатності осіб, що направляються для роботи в умовах емоційної напруженості та в екстремальних умовах. Методи трудової експертизи. 4. Характеристика ергономічної експертизи та інженерно-психологічної експертизи систем «людина-машина». Організація і порядок проведення ергономічної експертизи. Визначення та розмежування понять «ергономіка» та «інженерна психологія». Інженерно-психологічна експертиза дорожньо-транспортних пригод. Мета та основні задачі ергономічної експертизи та інженерно-психологічної експертизи. Методи ергономічної експертизи. Висновок ергономічної експертизи. Література: 4, 6, 8, 9, 10, 12, 14, 19, 22, 23, 28, 30, 31, 33, 34, 37, 50, 51.
Модуль 2. Види та характеристика судово-психологічної експертизи.
ТЕМА 4. Характеристика судово-психологічної експертизи. Питання: 1. Порядок призначення судово-психологічної експертизи. Судово-психологічна експертиза у кримінальному процесі. Підстави для призначення судово-психологічної експертизи. Постанова про проведення експертизи. Питання, які можуть бути поставлені для вирішення судово-психологічної експертизи. Організація та проведення судово-психологічної експертизи. 2. Види судово-психологічної експертизи. Експертиза за місцем і умовами проведення, за процесуальним станом досліджуваного, за предметом. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза. Амбулаторна і стаціонарна експертиза. Експертиза підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка та потерпілого. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей підсудного. Експертиза афекту. Експертиза неповнолітнього. Експертиза потерпілих від статевих злочинів.
3. Висновок судово-психологічної експертизи. Вимоги до оформлення акту експертизи. Структура акту: вступна, дослідницька та результативна частина. Приводи для призначення нової експертизи. Література: 3, 5, 6, 8, 10, 12, 17, 22, 38, 40, 42, 43, 50, 52.
ТЕМА 5. Особливості окремих видів судово-психологічної експертизи. Питання: 1. Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого (підсудного). Проблема особистості в діяльності судового психолога-експерта. Підстави для призначення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей. Порядок проведення дослідження в ході СПЕ індивідуально-психологічних особливостей (з'ясування фабули справи, психологічний аналіз індивідуально-психологічних особливостей, проведення клініко-психологічної бесіди, порівняльний аналіз даних психологічного вивчення кримінальної справи і результатів експериментального дослідження, аналіз взаємодії особистості досліджуваного з юридично значимою ситуацією, складання експертного висновку). Методи та методики дослідження індивідуально-психологічних особливостей. 2. Судово-психологічна експертиза емоційних станів. Підстави для призначення психологічної експертизи. Експертиза фізіологічного афекту. Загальна характеристика фізіологічного афекту. Причини виникнення стану фізіологічного афекту. Індивідуальні особливості схильності до виникнення афекту. Фази протікання афективних реакцій. Порядок проведення експертизи афекту. Емоційні стани, які не досягають рівнів афекту, але негативно впливають на свідому регуляцію поведінки.
3. Судово-психологічна експертиза потерпілих від статевих злочинів. Безпомічний стан жертви статевого злочину. Критерії визначення безпомічного стану. Показники здатності потерпілих розуміти характер та значення дій, які чиняться відносно них. Показники здатності потерпілих чинити опір. Загальний план експертного дослідження потерпілих від статевих злочинів. 4. Судово-психологічна експертиза неповнолітніх обвинувачених. Основні завдання експертизи неповнолітніх обвинувачених. Критерії усвідомлення своїх дій. Експертне дослідження інтелекту та особистісної сфери неповнолітніх обвинувачених. 5. Судово-психологічна експертиза особистості суїцидентів. Підстави для призначення експертизи. Основні завдання посмертної експертизи. Особливості особистості суїцидентів. Типи та види суїцидальної поведінки. Загальний план експертного дослідження. Головні труднощі проведення посмертної експертизи. Література: 3, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 17, 18, 20, 22, 24, 25, 26, 38, 40, 41, 42, 43, 50, 52.
ІІ. ТЕЗАУРУСИ ДО ТЕМ
Модуль 1. Психологічна експертиза як особливий вид діяльності психолога.
ТЕМА 1. Особливості психологічної експертизи в різних галузях психології. Питання: 1. Поняття та зміст психологічної експертизи. 2. Етичні проблеми проведення експертизи. Права та обов’язки експерта-психолога. Призначення психологічної експертизи. Експертиза має призначатися і проводитись своєчасно, як тільки виникли питання, вирішення яких потребує спеціального пізнання, і достатньо повно зібрані матеріали, необхідні для формування висновку. У своєму висновку експерти-психологи повинні не тільки вказати, які дослідження провели і отримали результати, але й науково обґрунтувати свої висновки. Експертиза визначається як розгляд якого-небудь питанняекспертами для надання висновку (словник російської мови С. І. Ожегов). В інших літературних джерелах визначають: Експертиза – це проведення спеціального дослідження, з метою вивчення певного питання (проблеми) для надання висновку. Таким чином, психологічна експертиза – це дослідження, яке здійснюється експертом на основі спеціальних знань в галузі психології з метою надання висновку з приводу обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Нормативні акти про психологічну експертизу: – Конституція України; – Закон України «Про судову експертизу»; – Кримінальний кодекс України (КК України); – Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України); – Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України); – Господарський процесуальний кодекс України(ГПК України); – Кодекс адміністративного судочинства. Базовим з точки зору судово-експертної діяльності в Україні є Закон «Про судову експертизу», введений в дію постановою Верховної Ради України від 25 лютого 1994 року. Закон визначає правові, організаційні, фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду. Експерт (лат. expertus – досвідчений, обізнаний) – компетентна особа, яка має відповідну освіту, кваліфікацію, науковий чи практичний досвід, володіє спеціальними знаннями та залучається органами розслідування, судом для проведення експертизи. Спеціальні знання – професійні знання та вміння в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, необхідні для вирішення питань, що виникають під час розслідування та розгляду у суді конкретних справ. Складові підготовки експерта: – базова повна освіта; – післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовка); – спеціальна освіта за певними експертними спеціальностями; – самоосвіта. Головне завдання експертної діяльності – сприяння особі чи організації (замовнику), що призначили експертизу в установленні певних обставин шляхом вирішення питань, що потребують спеціальних знань. Принципи експертної діяльності.
|
